Ukraynaca Meal — Dr. Mihaylo Yakuboviç — Yusuf 12:1 – Enbiya 21:112

Аліф. Лям. Ра. Це — знамення Писання ясного!

Воістину, Ми зіслали його як арабський Коран — можливо, ви зрозумієте!

Ми розповідаємо тобі найкращу з розповідей, відкриваючи в одкровенні цей Коран, хоч раніше ти про це нічого не знав.

Ось сказав Юсуф батьку своєму: «Батьку мій! Я бачив одинадцять зірок, сонце й місяць. Я бачив, як вони вклонялися мені!»

Той сказав: «Сину мій! Не розповідай цього сну братам своїм, а то вони замислять щось підступне проти тебе. Воістину, шайтан для людини — справжній ворог!

Господь твій обере тебе, навчить тлумачити сни й сповнить милість Свою для тебе й роду Якуба так, як Він сповнив її ще раніше для двох твоїх батьків — Ібрагіма та Ісхака. Воістину, твій Господь — Всезнаючий, Мудрий!»

Істинно, Юсуф і брати його стали знаменнями для тих, хто запитує.

Ось вони сказали: «Юсуф і його брат миліші для нашого батька, ніж ми. Але ж нас ціла група! Воістину, наш батько в справжній омані.

Вбийте Юсуфа або киньте в іншій землі. Тоді обличчя батька вашого повернеться до вас, а потім ви станете праведними людьми!»

Але один із них сказав: «Не вбивайте Юсуфа, а киньте на дно колодязя. Якийсь караван підбере його — якщо ви справді хочете щось зробити!»

Вони сказали: «Батьку наш! Чому не довіриш нам Юсуфа? Воістину, ми — добрі порадники для нього.

Відішли його завтра з нами! Він побігає та пограється, а ми будемо охороняти його!»

Той відповів: «Мені буде сумно, як ви заберете його. І я боюся, що його з’їсть вовк, коли ви будете неуважні».

Вони сказали: «Якщо вовк з’їсть його, коли нас ціла група, то ми, справді, будемо тими, хто втратить усе!»

І коли вони пішли з ним і погодилися скинути його на дно колодязя, то Ми відкрили йому: «Ти нагадаєш їм про цей вчинок їхній, коли вони й не впізнають тебе!»

А ввечері вони прийшли до свого батька з плачем

і сказали: «Батьку наш! Ми змагалися, а Юсуфа залишили з нашими речами, і вовк з’їв його! Хоч ти й не віриш нам, але ми кажемо правду!»

І вони принесли сорочку його, заплямовану фальшивою кров’ю. [Батько] сказав: «Та ж ні, це спокусили вас душі ваші! Але терпіння — благо. В Аллага слід шукати допомоги від того, про що ви розповідаєте!»

І прийшов караван, а з нього послали чоловіка, який мав набрати води. Він спустив свій бурдюк і вигукнув: «Яка радість! Тут хлопчик!» І вони сховали його, наче товар. Та Аллаг знав про те, що роблять вони!

Його продали за мізерну ціну, за лічені діргами! Вони не знали справжньої вартості його!

Той чоловік із Єгипту, який купив його, сказав дружині своїй: «Приготуй йому добре місце! Можливо, він принесе нам користь або ми візьмемо його за сина». Так Ми утвердили Юсуфа на цій землі та навчили його тлумачити сни. Аллаг виконує Свій наказ, але більшість людей цього не знає!

А коли він досягнув повноліття, Ми дарували йому мудрість і знання. Так Ми винагороджуємо тих, які роблять добро!

Жінка, в будинку якої він жив, почала зваблювати його. Вона зачинила двері й сказала: «Йди до мене!» Той відповів: «Рятуй мене Аллаг! Воістину, Він — Господь мій, а найкращий притулок — у Нього! Воістину, не матимуть успіху несправедливі!»

Вона бажала його, й він забажав би її, якби не побачив знак від Господа свого. Так Ми відвернули від нього зло й нечистоту. Воістину, він — один із Наших щирих рабів!

Вони кинулися до дверей, і вона розірвала йому сорочку на спині. Біля дверей вони наштовхнулися на її господаря. Вона вигукнула: «Яке може бути покарання тому, хто хотів зла дружині твоїй? Тільки в’язниця чи болісна кара!»

[Юсуф] сказав: «Вона сама прагнула спокусити мене!» А свідок з її родини розсудив так: «Якщо сорочка його розірвана спереду, то вона сказала правду, а він — брехун!

Але якщо його сорочка розірвана на спині, то вона збрехала, а він – правдивий!»

І коли [господар] побачив, що сорочка розірвана на спині, то сказав: «Це щось із ваших жіночих хитрощів! Воістину, великі хитрощі ваші!

Юсуфе! Забудь про це. А ти проси прощення за свій злочин. Воістину, ти скоїла гріх!»

Жінки в місті почали говорити: «Дружина шляхетного чоловіка намагалася звабити свого молодого раба! Він розпалив її пристрасть. Воістину, ми бачимо, що вона в справжній омані!»

Коли та почула про їхні плітки, то послала за ними, приготувала їм ложа й дала кожній із них ніж. Вона сказала: «Вийди до нас!» І коли ті побачили його, то так захопилися ним, що порізали собі руки. І вигукнули: «Борони Аллаг! Це ж не людина, а благородний ангел!»

Вона сказала: «Ось той, через кого ви мені дорікали! Я справді намагалася звабити його, але він відмовився. Якщо він не зробить того, що я наказала йому, то потрапить до в’язниці й буде одним із принижених!»

Той сказав: «Господи! В’язниця миліша для мене, ніж те, до чого вони мене закликають! Якщо ти не відвернеш хитрощів їхніх, то я піддамся їм і буду одним із нерозумних!»

Господь його відповів йому й відвернув хитрощі їхні. Воістину, Він — Всечуючий, Всезнаючий!

Потім їм видалося — після того, як вони побачили докази — що його все одно треба кинути до в’язниці на певний час.

Разом із ним потрапили до в’язниці ще два юнаки. Один із них сказав: «Я бачив, що вичавлюю сік із винограду». А другий сказав: «Я бачив, що несу на голові хліб, який дзьобають птахи. Розтлумач нам це, ми бачимо, що ти — один із праведників!»

Він сказав: «Не встигнуть вам принести їжу, якою вас годують, як я вже розтлумачу ваші сни. Це з того, чого навчив мене Господь мій. Воістину, я залишив релігію людей, які не вірують в Аллага й не вірують у наступне життя!

Я йду за релігією моїх батьків — Ібрагіма, Ісхака та Якуба. Не годиться нам додавати щось Аллагу в поклонінні! Така ласка Аллага до нас та інших людей, але більшість людей не дякують!

О мої друзі по в’язниці! Краще різні боги чи Аллаг — Єдиний, Всепереможний?

Ви поклоняєтеся тільки іменам, якими назвали їх ви та ваші батьки. Аллаг не відсилав про них жодного доказу. Але рішення належить тільки Аллагу. Він наказав вам не поклонятися нікому, крім Нього! Така істинна релігія, але ж більшість людей не знають!

41. О мої друзі по в’язниці! Один із вас буде наливати вино своєму володарю, а другого розіпнуть, і птахи будуть клювати з його голови. Вже вирішено справу, про яку ви запитували!»

І він сказав тому з них, якого вважав врятованим: «Згадай про мене перед володарем своїм!» Але шайтан змусив його забути про цю згадку перед володарем, тож [Юсуф] був у в’язниці ще кілька років.

Ось цар сказав: «Я бачив сімох товстих корів, яких пожирають семеро худих. А ще сім колосків — одні з них зелені, а інші сухі. О наближені! Поясніть мені сон мій, якщо можете ви тлумачити сни!»

Ті сказали: «Це — якісь розрізнені видіння! А ми не вміємо тлумачити таких снів!»

Але один із тих двох, який урятувався, раптом згадав після довгого часу й сказав: «Я розповім вам тлумачення! Тільки відішліть мене!»

«Юсуфе! О правдивий! Розкажи нам про сімох товстих корів, яких пожирають семеро худих. І сім колосків — одні з них зелені, а інші сухі. Це треба для того, щоб я повернувся до людей і, можливо, будуть знати вони!»

Той відповів: «Ви будете сіяти сім років, важко працюючи. Зібраний урожай залишайте в колосках, окрім малої частини — того, що ви будете їсти!

Потім, після цього, настане сім важких років, які з’їдять те, що ви приготували раніше, крім малої частини — того, що ви збережете!

Потім, після цього, настане рік, у який люди дочекаються дощу, й настане час для віджимання!»

Тоді цар наказав: «Приведіть його до мене!» І коли прийшов посланець, той сказав: «Повертайся до свого володаря й спитай, що сталося з тими жінками, які порізали собі руки? Воістину, Господь мій знає про хитрощі їхні!»

[Цар] запитав: «Що ви скажете про те, як намагалися звабити Юсуфа?» Ті жінки відповіли: «Борони Аллаг! Ми не знаємо про нього нічого поганого!» А дружина того шляхетного чоловіка сказала: «Ось тепер відкрилася істина! Це я намагалася звабити його, а він — один із правдивих!

Я кажу це для того, щоб [чоловік] знав, що я не зрадила йому потаємно, і що Аллаг не допомагає хитрощам тих, хто зраджує!

Я не виправдовую себе, бо людська душа закликає до зла, хіба що змилується над нею Господь мій. Воістину, мій Господь — Прощаючий, Милосердний!»[CLXIV] ——— [CLXIV] Переклад — згідно з тлумаченням ібн Касіра. Частина екзегетів вважає, що 52–53 аяти — слова Юсуфа (мир йому!) який, будучи правдивим, не обманув «шляхетного чоловіка», тобто свого господаря

Цар сказав: «Приведіть його! Я зроблю його своїм наближеним!» А коли він поговорив із ним, то сказав: «Сьогодні ти отримав коло нас посаду й довіру!»

Той відповів: «Постав мене над скарбницями землі, адже я охоронець надійний і знаючий!»

Так Ми укріпили Юсуфа на землі, тож він міг оселитися там, де захоче. Ми даруємо милість Нашу, кому побажаємо, і Ми не загубимо винагороди праведників!

Винагорода наступного життя краща для тих, які увірували й були богобоязливими!

І ось прибули брати Юсуфа та ввійшли до нього. Він упізнав їх, та вони не впізнали його.

Коли він наділив їх припасами, то сказав: «Приведіть до мене свого брата, сина вашого батька. Невже ви не бачите, що я дарую повну міру та що я — найгостинніший із господарів?

А якщо ви не приведете його, то я не наповню вашої міри. І тоді не наближайтеся до мене!»

Ті відповіли: «Ми спробуємо вмовити його батька. Справді, ми неодмінно зробимо це!»

А він сказав слугам: «Підкладіть принесені ними гроші до в’юків їхніх. Можливо, вони знайдуть їх, коли повернуться до своїх родин і, можливо, вони прийдуть сюди знову!»

І коли вони повернулися до свого батька, то сказали: «Батьку наш! Буде відмовлено нам у мірі. Відпусти з нами нашого брата, тож ми отримаємо міру свою. Справді, ми будемо охоронцями його!»

Той сказав: «Невже я довірю його вам так, як колись довірив його брата? Найкращий охоронець — Аллаг! А Він — Наймилостивіший із милостивих!»

І коли вони відкрили свої в’юки, то віднайшли там гроші, які повернули їм. Вони сказали: «О батьку наш! Чого ж можна побажати іще? Наші гроші нам повернули. Ми забезпечимо наші родини, збережемо нашого брата й отримаємо додатково верблюжий в’юк! Така міра буде легкою!»

Той відповів: «Я не відішлю його з вами, доки ви не заприсягнетесь Аллагом, що неодмінно приведете його, якщо тільки не станеться з вами лихо!» І коли вони присягнули, то він сказав: «Аллаг — Опікун того, що сказано нами!»

Він сказав: «Не заходьте туди через одні ворота, а йдіть різними. Я нічим не зможу вам допомогти проти волі Аллага. Рішення належить лише Аллагу. На Нього я покладаюся й на Нього нехай покладають сподівання ті, хто сподівається!»[CLXV] ——— [CLXV] Ібн Касір, посилаючись на ібн Аббаса, Мухаммада бін Каба, Муджагіда й інших тлумачів, говорить, що Якуб (мир йому!) боявся злого ока й не хотів, щоб люди одразу побачили їх усіх та заподіяли їм якусь шкоду.

І коли вони ввійшли саме так, як наказав їм батько, то він нічим не міг їм допомогти проти волі Аллага. Але бажання в душі Якуба вдовольнилося! Воістину, він мав знання, якого Ми навчили його, але ж більшість людей цього не знає.

І коли вони ввійшли до Юсуфа, то він притулив до себе брата й сказав: «Воістину, я — твій брат. Не журися через те, що робили вони».

Коли він наділив їх припасами, то у в’юк свого брата підклав келих. А далі вісник заголосив: «О ви, люди з каравану! Воістину, ви — крадії!»

Ті обернулися й запитали: «Що ви загубили?»

Їм відповіли [глашатаї]: «Загубили чашу царя. Хто її принесе, той отримає верблюжий в’юк. І я відповідаю за це!»

Ті сказали: «Клянемося Аллагом, ви знаєте, що ми не прийшли сюди ширити безчестя на землі. І ми — не крадії!»

Але їм відповіли: «Якою ж буде відплата в тому разі, якщо ви — брехуни?»

[Брати Юсуфа] сказали: «Відплатою тому, в чиєму в’юку її знайдуть, буде він сам. Так ми винагороджуємо нечестивців!»

[Юсуф] почав обшукувати їхні мішки раніше за мішок свого брата. А потім він витягнув [чашу] з мішка свого брата! Така Наша хитрість для Юсуфа, бо інакше він не міг затримати брата згідно з законом царя, якби цього не побажав Аллаг. Ми підносимо на вищий щабель, кого побажаємо! І над кожним знаючим є ще більш Знаючий!»[CLXVI] ——— [CLXVI] Ібн Аббас сказав: «Над кожним, хто має знання, є інший — той, хто так само має знання, а спиняється це лише на знанні Всевишнього Аллага. І Всевишній Аллаг вищий за кожного знаючого!» (за аль-Багаві).

А ті сказали: «Якщо вкрав він, то ще раніше крав його брат!» Юсуф приховав це в собі й не відкрився їм, а тільки подумав: «Але й гірке ж ваше становище! Аллаг знає про те, що вигадуєте ви!»[CLXVII] ——— [CLXVII] Саїд бін-Джубейр переповів від Катади, що колись Юсуф украв ідола в батька своєї матері й розбив його (за ібн Касіром).

Ті відповіли: «О шляхетний чоловіче! Воістину, його батько вже старий. Тож затримай замість нього когось іншого серед нас. Воістину, ми бачимо, що ти — праведник!»

Той сказав: «Рятуй Аллаг, щоб ми затримали когось іншого, а не того, у кого знайшли нашу річ! Тоді ми були б несправедливі!»

Коли вони втратили надію забрати його, то зібралися на самоті для розмови. Найстарший із них сказав: «Невже ви не знаєте того, що ваш батько вимагав присягнути перед Аллагом, а також того, як ви скривдили Юсуфа? Я не піду з цієї землі, доки мені не дозволить батько, або Аллаг не винесе свого рішення мені. А Він — найкращий із суддів!

Тож повертайтеся до свого батька й скажіть: «О батьку наш! Воістину, твій син вкрав. Ми свідчимо тільки про те, що знаємо, тож нам було невідомо про потаємне.

Запитай жителів селища, в якому ми були, а також людей каравану, з яким ми повернулися сюди. Ми говоримо правду!»

[Якуб] відповів: «Ваші душі звабили вас, але терпіння краще. Можливо, Аллаг поверне мені всіх разом. Воістину, Він — Всезнаючий, Мудрий!»[CLXVIII] ——— [CLXVIII] Ат-Табарі зазначає, що ці слова було сказано Якубом (мир йому!) після повернення братів. «Найстарший», Рубіль, залишився в Єгипті.

Відвернувся й сказав: «Шкода Юсуфа!» Очі його побіліли від смутку, який він стримував.

[Діти] сказали йому: «Клянемося Аллагом, якщо ти не припиниш згадувати Юсуфа, то заслабнеш або й дійдеш до загибелі!»

Він сказав: «Воістину, зі своїм лихом і журбою я звертаюся тільки до Аллага й знаю від Аллага те, чого не знаєте ви!

О сини мої! Йдіть і відшукайте Юсуфа та його брата. Не втрачайте надії на милість Аллага. Воістину, втрачають надію на милість Аллага тільки невіруючі люди!»

І коли вони ввійшли до [Юсуфа], то сказали: «О шляхетний чоловіче! Лихо зачепило нас та рід наш. Грошей у нас небагато, але даруй нам повну міру й вияви щедрість до нас. Воістину, Аллаг винагороджує тих, які дають пожертви!»

Він сказав: «Чи ви зрозуміли, що зробили з Юсуфом і його братом, коли ще були невігласами?»

Ті запитали: «Невже ти — Юсуф?» Він відповів: «Так, я — Юсуф. А це — мій брат! Аллаг дарував нам Свою милість. Воістину, якщо хто богобоязливий і терплячий, то Аллаг не губить винагороди праведників!»

Вони сказали: «Клянемось Аллагом! Він віддав тобі перевагу, а ми були грішниками!»

[Юсуф] сказав: «Сьогодні я не докоряю вам. Нехай Аллаг простить вас, а Він — Наймилостивіший із милостивих!

Ідіть із моєю сорочкою та вкрийте нею обличчя мого батька, щоб він прозрів. І приведіть до мене всю родину мою!»

Щойно караван вийшов, їхній батько сказав: «Воістину, я відчуваю запах Юсуфа, якщо тільки ви не скажете, що я втратив розум!»

Йому сказали: «Клянемось Аллагом, ти перебуваєш у своїй давній омані!»

І коли прийшов добрий вісник і накрив обличчя його, то він знову став зрячим. І сказав: «Чи я не говорив вам, що знаю від Аллага те, чого не знаєте ви?»

Сказали [сини]: «О батьку наш! Попроси прощення за провини наші, адже ми були грішниками!»

Той відповів: «Я буду просити прощення для вас у Господа вашого! Воістину, Він — Прощаючий, Милосердний!»

І коли вони ввійшли до Юсуфа, то він притулив до себе батьків і сказав: «Входьте до Єгипту безпечно, якщо цього побажає Аллаг!»[CLXIX] ——— [CLXIX] Як свідчить ат-Табарі, мається на увазі батько Юсуфа та сестра його матері.

Він підняв своїх батьків на трон, але вони схилились перед ним у земному поклоні. [Юсуф] сказав: «О батьку мій! Це — тлумачення мого давнього сну. Господь мій зробив його правдою. Він учинив зі мною якнайкраще, коли визволив мене з в’язниці, а також коли привів вас із пустелі — після того, як шайтан посіяв ворожнечу між мною та братами моїми. Воістину, мій Господь ласкавий до того, до кого побажає! Воістину, Він — Всезнаючий і Мудрий!

Господь дарував мені владу й навчив мене тлумачити сни. Творець небес і землі, Ти — мій Покровитель у житті земному й наступному! Забери мене відданим Тобі й приєднай мене до тих, які роблять добро!»

Це — звістки про потаємне, які Ми розповідаємо тобі. Ти не був разом із ними, коли вони об’єдналися задля хитрощів.

Більшість людей — хоч би ти й прагнув цього — не увірує.

І ти не просиш у них винагороди, адже це лише нагадування для світів.

Як багато знамень на небесах і на землі, повз які вони проходять і відвертаються!

Більшість із них вірує в Аллага, додаючи Йому рівних у поклонінні.

Невже вони захищені від того, що накриє їх завісою кара Аллага, або й прийде раптово Час, коли вони цього й не відчуватимуть?

Скажи: «Це — мій шлях. Разом із тими, хто йде за мною, я закликаю до Аллага так, як мені дано це зрозуміти. Преславний Аллаг! Я не багатобожник!»

Ще раніше за тебе Ми відсилали до жителів селищ чоловіків, які мали від Нас одкровення. Невже [багатобожники] не подорожували землею та не бачили, яким був кінець тих, хто жив раніше? Наступне життя краще для богобоязливих! То невже ви не розумієте?

А коли посланці впадали у відчай і думали, що їх визнали брехунами, то приходила до них Наша допомога, і Ми рятували, кого бажали. Та не відвернути кари Нашої від грішних людей!

В оповіданні про них є повчання для обдарованих розумом. Це не вигадана розповідь, але підтвердження того, що було раніше, розрізнення кожної речі, прямий шлях і милість для віруючих людей!

Аліф. Лям. Мім. Ра. Це — знамення Писання. Зіслане тобі від Господа твого — істина, але більшість людей не вірує.

Аллаг — Той, Хто звів небеса без опори, яку б ви могли бачити. Потім Він утвердився на троні, підкорив сонце й місяць. Плинуть вони до визначеного строку. Керує Він справами й пояснює знамення — можливо, ви будете впевнені в зустрічі з Господом своїм!

Він — Той, Хто простяг землю й поставив на ній гори й річки. Із кожного плоду Він зробив дві пари. Він накриває ніччю день. Воістину, в цьому знамення для людей, які мислять!

Є на землі суміжні ділянки, виноградні сади, посіви, а також пальми – ті, які ростуть із одного кореня, й ті, які ростуть із різних коренів. Зрошуються вони тією самою водою, але Ми робимо одні з них кращими за смаком, ніж інші. Воістину, в цьому знамення для людей, які розуміють![CLXX] ——— [CLXX] «Суміжні ділянки» — переважна більшість тлумачів вважає, що маються на увазі розташовані поряд землі з різними ступенями родючості (за аль-Багаві).

Якщо ти дивуєшся чомусь, то подивуйся їхнім словам: «Невже ми, ставши прахом, постанемо в новому творінні?» Такі ті, які не вірують у Господа свого, такі ті, у кого на шиях пута, такі жителі вогню, де вони й будуть вічно!

Вони прагнуть від тебе лиха швидше, ніж добра, хоча ще раніше за них були приклади кари. Воістину, твій Господь дарує прощення людям за їхню несправедливість. Воістину, твій Господь — суворий у покаранні![CLXXI] ——— [CLXXI] Ідеться про невіруючих, які вимагали від Пророка (мир йому і благословення Аллага) негайного дива — покарання (за ібн Касіром).

Говорять ті, які не увірували: «Чому не зіслано йому знамення від Господа його?» Але ж ти тільки застерігач. І у кожного народу — свій провідник!

Аллаг знає те, що несе в собі жінка, скільки зменшилось і збільшилось у кожному лоні. Воістину, кожна річ у Нього має міру!

Знаючий потаємне й відкрите, Великий, Піднесений!

Однаково для Нього — чи хтось приховує своє слово чи промовляє його, чи хтось ховається уночі чи йде вдень.[CLXXII] ——— [CLXXII] Аль-Багаві зазначає, що це все «рівне в знанні Божому».

Ангели йдуть за людиною одні за одними — ззаду й попереду, охороняючи її за наказом Аллага. Воістину, Аллаг не змінює людей, доки вони не змінять самих себе. Та якщо Аллаг побажає людям зла, то ніщо не відверне його. І немає для них, замість Нього, покровителя!

Він — Той, Хто показує вам блискавку як страх і надію, і Він утворює важкі хмари.

Грім славить Його хвалою, а також ангели — від страху перед Ним. Він посилає блискавки, вражаючи ними, кого побажає. Сперечаються про Нього, а Він — могутній у карі!

Йому належить заклик до істини! А ті, яких вони кличуть, окрім Нього, ніяк їм не відповідають. Адже вони схожі на того, хто простягає руки до води, намагаючись піднести її до рота, але не може цього зробити. Молитва невіруючих лише омана.[CLXXIII] ——— [CLXXIII] Ібн Касір, посилаючись на переказ від ібн Аббаса, Катади й Маліка говорить, що під «істинним закликом» маються на увазі слова «немає бога, крім Аллага», тобто свідчення єдинобожжя.

Усі, хто на небесах і на землі, а також їхні тіні вклоняються Аллагу, добровільно та примусово, зранку та ввечері.

Запитай: «Хто Господь небес і землі?» І скажи: «Аллаг!» Скажи: «Невже ви взяли собі у покровителі замість Нього тих, хто не має влади принести користь чи заподіяти шкоду навіть самим собі?» Скажи: «Чи рівні між собою сліпий і зрячий, чи рівні між собою темрява й світ­ло?» Чи вони вважають, що Аллаг має помічників, які творять так, як творить Він, а творіння Його схоже на їхнє? Скажи: «Аллаг — Творець кожної речі. Він — Єдиний, Всепереможний!»

Він проливає з неба воду, якою долини наповнюються відповідно до своїх розмірів. На своїй поверхні потік несе піну. Така сама піна з’являється й на тому, що вони плавлять у вогні, виробляючи прикраси або якесь начиння. Так Аллаг пояснює істину й неправду. Згодом піна зникне, а те, що приносить користь людям, залишиться на землі. Так Аллаг наводить притчі.[CLXXIV] ——— [CLXXIV] Аль-Багаві коментує: «Аллаг зробив ці слова прикладом істини й неправди. Мається на увазі, що неправда подібна до піни, яка зникне, а істина подібна до води й металу — вона залишиться в серці!»

На тих, які відповіли своєму Господу, чекає найкраще. А якби у тих, які не відповіли Йому, було все, що на землі й ще стільки ж, то вони неодмінно спробували б відкупитись. На них чекає гірка відплата, і притулком їхнім буде геєна. Який мерзотний цей притулок!

Невже той, хто знає, що зіслане тобі від Господа твого — істина, такий самий, як і сліпий? Воістину, згадують це тільки обдаровані розумом,

які виконують обіцянку перед Аллагом і не порушують заповіту;

які з’єднують те, що наказав з’єднувати Аллаг, мають страх перед Господом своїм і бояться суворої відплати;

які виявляють терпіння, прагнучи до лику Господа свого, звершують молитву, таємно й відкрито жертвують із того, чим Ми їх наділили, відштовхують зло добром. Чекає на них остання обитель –

сади Едену, куди вони ввійдуть разом зі своїми праведними батьками, дружинами й нащадками. До них будуть входити ангели через усі ворота:

«Мир вам за терпіння ваше!» Яка ж прекрасна остання обитель!

А на тих, які порушують обіцяне перед Аллагом після завіту з Ним, які розривають те, що Аллаг наказав з’єднувати, і які поширюють безчестя на землі — чекає на них прокляття й чекає найгірша обитель!

Аллаг збільшує наділ, кому побажає, й зменшує, кому побажає. Вони радіють земному життю, але життя земне в порівнянні з життям наступним — лише тимчасова насолода!

Говорять ті, які не увірували: «Чому не зіслано йому знамення від Господа його?» Скажи: «Воістину, Аллаг збиває зі шляху, кого побажає, та веде прямим шляхом того, хто до Нього навертається,

тих, які увірували й знайшли спокій для своїх сердець у згадуванні Аллага!» Хіба ж не в згадуванні Аллага знаходять спокій серця?

На тих, які увірували й робили добро, чекає блаженство та найкращий притулок!

Так Ми відіслали тебе до народу, раніше якого жили інші народи, щоб ти читав йому те, що Ми тобі відкрили. Але вони не увірували в Милостивого. Скажи: «Він — Господь мій, немає бога, крім Нього! На Нього я покладаюся й до Нього я повернуся!»

Якби через якесь [писання] рухались гори, виверталася земля чи говорили померлі, то це був би Коран. Але вся справа належить Аллагу. Невже ті, які увірували, не знають, що якби Аллаг побажав, то Він повів би прямим шляхом усіх людей? Тих, які не увірували, будуть і далі вражати лиха за те, що вони робили. Або вони будуть поряд із їхніми житлами, доки не прийде обіцяне Аллагом. Воістину, Аллаг не порушує обіцянки![CLXXV] ——— [CLXXV] Ібн Касір, посилаючись на багатьох тлумачів, говорить, що під «обіцянкою» тут мається на увазі перемога ісламу в Мецці.

Із посланців, які жили раніше за тебе, також глузували. Я давав їм певний час, а потім карав отих. Яким же було це покарання!

Невже Той, Хто наглядає за кожною душею й тим, що вона отримала, схожий на [ідолів]? Багатобожники додають Аллагу рівних у поклонінні. Скажи: «Назвіть їх! Чи ви розповісте Йому щось таке, чого Він не знає на землі, чи ваші слова — пусті?» Але видалися прекрасними для невіруючих їхні хитрощі й збили їх зі шляху! Кого Аллаг збив зі шляху, тому немає провідника!

На них очікує покарання в земному житті, а покарання життя наступного буде ще важчим! Але немає для них замість Аллага захисника!

Ось образ раю, обіцяного богобоязливим: там течуть ріки, а їжа та затінок невичерпні. Отакий кінець для богобоязливих, а кінцем для невіруючих буде вогонь!

Ті, яким Ми дарували Писання, радіють тому, що Ми зіслали тобі. Але є такі групи, які заперечують частину з нього. Скажи: «Мені наказано лише поклонятись Аллагу й не додавати Йому рівних у поклонінні. До Нього я закликаю й до Нього повернення!»

Отак Ми зіслали Коран арабською мовою як закон. Якщо ти підеш за їхніми пристрастями після того, як до тебе прийшло знання, то не буде тобі замість Аллага ні покровителя, ні захисника.

Ми відсилали посланців раніше за тебе й дарували їм дружин і нащадків. Але жоден посланець не міг показати знамення без дозволу Аллага. Для кожного строку — своє Писання.

Аллаг скасовує те, що побажає, і встановлює те, що побажає. У Нього — Матір Писання.[CLXXVI] ——— [CLXXVI] Матір Писання: «Основа Книги — Захищена Скрижаль, яка не зазнає змін» (аль-Багаві).

Чи Ми покажемо тобі частину того, що обіцяли їм, чи тебе заберемо — ти повинен тільки передати одкровення, а відплата буде за Нами!

Невже невіруючі не бачать, як Ми зменшуємо їхню землю з країв? Вирішує Аллаг, і ніхто не скасує Його рішення. Він швидкий у відплаті![CLXXVII] ——— [CLXXVII] «Зменшуємо землю» — віддаємо землі невіруючих у власність мусульман (за аль-Багаві та іншими тлумачами).

Хитрували й ті, які жили раніше за них, але всі хитрощі належать Аллагу! Він знає те, що отримує кожна душа. Скоро невіруючі дізнаються, кому належить остання обитель!

Ті, які не увірували, говорять: «Ніякий ти не посланець!» Скажи: «Достатньо Аллага як Свідка між мною та вами, а також тих, хто знає Писання!»

Аліф. Лям. Ра. Це Писання зіслано тобі для того, щоб ти вивів людей із темряви до світла з дозволу Господа їхнього, до шляху Великого, Хвалимого

Аллага, Якому належить усе, що на небесах і на землі. Горе невіруючим від суворого покарання,

тим, які віддають перевагу земному життю перед життям наступним і збивають зі шляху Аллага, прагнучи викривити його. Вони опинились у глибокій омані!

Ми відсилали посланцями тільки тих, хто говорив мовою свого народу, щоб вони зрозуміло пояснювали. Аллаг уводить в оману, кого побажає, і веде прямим шляхом, кого побажає. Він — Всемогутній, Мудрий!

І Ми відіслали Мусу зі знаменнями Нашими: «Виведи свій народ із темряви до світла та нагадай їм про Дні Аллага». Воістину, в цьому — знамення для кожного терплячого, вдячного![CLXXVIII] ——— [CLXXVIII] «Дні Аллага» — час милості Господа до народу Муси, коли він вийшов із Єгипту (ібн Касір). Це значення стає зрозумілим із наступного аяту.

Ось Муса сказав народу своєму: «Згадайте милість Аллага до вас, коли вас було врятовано Ним від роду Фірауна. Вони завдавали вам страждань, убивали ваших синів, а [собі] залишали живими ваших жінок. У цьому для вас — велике випробування від Господа вашого![CLXXIX] ——— [CLXXIX] Ат-Табарі та ібн Касір вважають, що «балаа-ун мін раббі-кум» («випробування від Господа вашого») може в цьому контексті означати й «милість від Господа вашого», «за яку ви неспроможні дякувати» (ібн Касір). Кінець аяту екзегети поєднують із початком («згадайте милість Аллага»), тому саме ця «милість» — «випробування».

Ось ваш Господь сповістив: «Якщо ви будете вдячними, Я дарую вам іще більше! А якщо ви будете невдячними, то Моє покарання суворе!»

Муса сказав: «А якщо невдячними будете ви та всі, хто на землі, то Аллаг — Багатий, Хвалимий!»

Невже до вас не приходили звістки про тих, які жили раніше за вас – народ Нуха, адитів, самудитів, а також про тих, які жили після них, і про яких знає тільки Аллаг? Приходили до них посланці їхні з ясними знаменнями, але ті затуляли руками свої вуста й говорили: «Ми не віруємо в те, з чим послано вас, і перебуваємо у великому сумніві щодо того, до чого ви нас закликаєте!»[CLXXX] ——— [CLXXX] Вислів «затуляли руками свої вуста» тлумачі розуміють по-різному. Це може бути ознакою гніву, брехні чи навіть подиву (аль-Багаві). Наприклад, ібн Касір наводить переказ від ібн Аббаса, де говориться наступне: «Коли вони чули Слово Аллага, то дивувались так, що підносили свої руки до вуст».

Їхні посланці говорили: «Невже ви маєте сумніви щодо Аллага, Творця небес і землі? Він кличе вас, щоб простити вам гріхи ваші й відстрочити до певного часу». Ті відповідали: «Та ви – люди, такі самі, як і ми. Ви прагнете відвернути нас від того, чому поклонялись наші батьки. Тож покажіть нам доказ ясний!»

Їхні посланці говорили їм: «Ми — люди, такі самі, як і ви. Проте Аллаг дарує милість тому з рабів Своїх, кому побажає. Ми не дамо вам доказу без дозволу Аллага. І нехай віруючі покладаються на Аллага!

Чому ж нам не покладатися на Аллага, якщо Він повів нас нашими шляхами? Ми стерпимо те, чим ви ображаєте нас! І нехай ті, хто покладає сподівання, покладаються на Аллага!»

Ті, які не повірили своїм посланцям, сказали: «Ми неодмінно виженемо вас зі своєї землі, якщо ви не повернетеся до нашої релігії». Але Господь їхній відкрив їм: «Ми неодмінно знищимо нечестивців,

а після них Ми заселимо землю вами. Це — для тих, хто боїться постати переді Мною та хто боїться погрози!»

Вони просили про перемогу — і кожен упертий супротивник зазнав втрат!

Попереду на нього чекає геєна, а напуватимуть його напоєм із гною.

Він питиме його ковтками, проте ледь зможе проковтнути. Смерть оточить його з усіх боків, але він не помре. А попереду на нього чекає жорстока кара!

Вчинки тих, які не увірували, подібні до попелу, розвіяного в буремний день вітром. Вони не матимуть ніякої влади над тим, що отримали. Це — глибока омана!

Невже ти не бачиш, що Аллаг створив небеса й землю в істині? Якщо Він побажає, то забере вас і приведе творіння нове!

І це для Аллага зовсім неважко!

Усі постануть перед Аллагом! Слабкі скажуть тим, які вивищувались: «Ми йшли слідом за вами! Чи можете позбавити нас хоча б від частки кари Аллага?» Ті скажуть: «Якби Аллаг повів нас прямим шляхом, то й ми повели б вас прямим шляхом! Все одно нам, будемо ми сумувати чи терпіти — немає порятунку для нас!»

Коли справу буде вирішено, шайтан скаже: «Воістину, обіцянка Аллага — правдива обіцянка, а своєю обіцянкою я обманув вас! Я не мав над вами влади, а тільки кликав вас. Ви мені відповіли, тож не докоряйте мені, а докоряйте собі! Я не помічник вам, а ви не помічники мені. Я непричетний до того, що ви раніше поклонялися мені [нарівні з Аллагом]!» Воістину, невіруючих чекає болісна кара!

Тих, які увірували й робили добрі справи, введуть до садів раю, де течуть ріки. З дозволу Господа їхнього будуть вони там вічно! Вітанням їхнім там буде «Мир!»

Невже ти не бачиш, як Аллаг наводить притчі? Добре слово схоже на добре дерево, корінь якого міцний, а гілки сягають неба.

Воно постійно дає плоди з дозволу Господа його. Аллаг наводить притчі для людей — можливо, вони замисляться!

А погане слово подібне до поганого дерева, вирваного з землі — воно не має основи!

Тих, які увірували, Аллаг утверджує словом твердим як у земному, так і в наступному житті. Аллаг збиває нечестивців зі шляху; Аллаг робить, що побажає!

Невже ти не бачив тих, які змінили милість Аллага на невір’я та вкинули свій народ у місце загибелі –

геєну, куди ввійдуть вони! Який мерзотний цей притулок!

Вони додавали Аллагу рівних, щоб збивати з Його шляху. Скажи: «Насолоджуйтесь благами, але, воістину, притулком вашим буде вогонь!»

Скажи Моїм рабам, які увірували, щоб вони звершували молитву й жертвували таємно й відкрито те, чим наділили Ми їх, раніше, ніж прийде День, коли не буде ні торгівлі, ні дружби.

Аллаг — Той, Хто створив небеса й землю, пролив із неба воду й виростив нею плоди для вашого прожитку. Він підкорив вам кораблі, які пливуть морем за наказом Його. Він підкорив вам ріки

й підкорив вам сонце й місяць, які невпинно рухаються, підкорив вам ніч і день.

Він дарував вам усе, що ви просили. Якщо ви почнете рахувати милості Аллага, то не перелічите їх. Воістину, людина — несправедлива й невдячна!

Ось сказав Ібрагім: «Господи! Зроби це місто безпечним і врятуй мене й синів моїх від поклоніння ідолам!

Господи! Воістину, вони збили зі шляху багатьох людей! І хто піде за мною, той від мене. А хто не слухатиме мене, то Ти — Прощаючий, Милосердний!

Господи наш! Я поселив частину нащадків своїх у долині, де немає посівів, біля Твого Забороненого Дому. Господи наш! Нехай вони звершують молитву. Сповни людські серця любов’ю до них і наділи їх плодами — можливо, вони будуть вдячні!

Господи наш! Ти знаєш те, що ми приховуємо й що відкриваємо. Ніщо не приховається від Аллага ні на землі, ні у небі!

Хвала Аллагу, який дарував мені на схилі віку Ісмаїля та Ісхака! Воістину, Господь мій чує молитви!

Господи! Зроби мене й моїх нащадків стійкими в молитві! Господи наш! Прийми заклики наші!

Господи наш! Прости гріхи мені, батькам моїм і віруючим у той День, коли буде відплата!»

Не думай, що Аллаг не помічає того, що роблять нечестивці. Він дарував їм відстрочку до того Дня, коли застигнуть погляди,

і вони поспішатимуть, задерши голови. Їхні погляди застигнуть, а серця будуть спустошені.[CLXXXI] ——— [CLXXXI] Мова про жахи Судного Дня. Ат-Табарі пояснює вираз «серця будуть спустошені» (досл. «їхні серця — порожнеча») так: «Там не буде ніякого блага й вони нічого не розумітимуть».

Застерігай людей від того Дня, коли прийде покарання. Ті, які були несправедливі, скажуть: «Господи наш! Даруй нам відстрочку до близького часу! Ми відповімо на твій заклик і підемо за посланцями!» [Скажуть їм:] «А чи не клялися ви раніше, що ніколи не зникнете?[CLXXXII] ——— [CLXXXII] «Ніколи не зникнете» — ібн Касір, посилаючись на Муджагіда та інших тлумачів, вважає, що йдеться про перехід із земного життя в наступне, який заперечувався «несправедливими». Також ібн Касір стверджує, що мається на увазі невір’я у воскресіння й відплату.

Ви живете у житлах тих, які були несправедливі самі до себе. Вам зрозуміло, як Ми вчинили з ними, і Ми наводили для вас притчі».[CLXXXIII] ——— [CLXXXIII] Ідеться про попередні народи, знищені за їхню несправедливість (ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір).

Вони вдавалися до хитрощів, але Аллаг знає їхні хитрощі, й ці хитрощі неспроможні зсунути гори!

Не думай, що Аллаг порушує свою обіцянку. Воістину, Аллаг — Великий, Володар відплати!

Того Дня земля зміниться іншою, так само, як і небеса. Постануть вони перед Аллагом — Єдиним, Всепереможним!

Того Дня ти побачиш грішників, закутих у кайдани.

Одяг їхній буде зі смоли, а обличчя покриватиме вогонь,

щоб Аллаг відплатив кожній душі за те, що робила вона. Воістину, Аллаг швидкий у відплаті!

Це — послання до людей, щоб їх застерігали ним, і щоб знали вони, що Він — Єдиний Бог. І нехай замисляться обдаровані розумом!

Аліф. Лям. Ра. Це — знамення Писання і ясного Корану!

Ті, які не вірують, напевно, побажають стати мусульманами.

Залиш їх, нехай їдять, насолоджуються благами й тішаться зі своїх надій. Скоро дізнаються вони!

Селища, знищені Нами, мали встановлений строк.

Жодна громада не може ні випередити часу свого, ні відстрочити його.

Вони сказали: «О той, якому зіслано Нагадування! Ти — божевільний!

Чому ти не прийшов до нас із ангелами, якщо ти один із правдивих?»

Ми відсилаємо ангелів тільки з істиною, і тоді нікому не буде відстрочки.

Воістину, Ми зіслали Нагадування і, воістину, Ми бережемо його!

Ми ще раніше відсилали [посланців] до давніх народів.

Який би посланець до них не приходив, вони глузували з нього.

Так Ми вкладаємо це в серця грішників.[CLXXXIV] ——— [CLXXXIV] «Вкладаємо це» — аль-Багаві вважає, що мається на увазі невір’я, заперечення й глузування. Ібн Касір наводить переказ від Анаса й Хасана аль-Басрі, які стверджують, що йдеться про багатобожжя.

Вони не вірують, хоч уже й був приклад давніх народів.[CLXXXV] ——— [CLXXXV] Досл. «вони не вірують у це». Аль-Багаві коментує: «Не вірують у Мухаммада (мир йому і благословення Аллага!), а також у Коран».

Якби Ми відкрили для них небесні ворота й вони б туди піднялися,

то неодмінно сказали б: «Погляди наші затьмарились, а ми зачаровані!»

Ми створили на небі різні сузір’я та прикрасили його для тих, хто дивиться.

І Ми бережемо його від кожного каменованого шайтана.

А якщо він почне підслуховувати, то за ним поженеться яскрава зоря.

І Ми розіслали землю й встановили там гори, а також виростили там кожну зважену річ.

Ми створили на землі засоби прожиття для вас і для тих, кого ви не годуєте,

і немає речей, сховищ яких не було б у Нас. Ми відсилаємо їх тільки у визначеній мірі.

Ми відіслали вітри, які запліднюють, і пролили з неба воду, якою вас напуваємо. Але ви не можете її зберегти![CLXXXVI] ——— [CLXXXVI] Аль-Багаві відзначає, що вода зберігається в «схованках Аллага» (див. аят 21).

Воістину, Ми даруємо життя і смерть. Ми будемо спадкоємцями![CLXXXVII] ——— [CLXXXVII] «Сказано, що Всевишній успадкує землю й тих, хто на ній. І до Нього повернуться вони!» (ібн Касір).

Ми знаємо ваших попередників і наступників.[CLXXXVIII] ——— [CLXXXVIII] Ібн Касір коментує: «Сказав син Аббаса (нехай буде вдоволений Аллаг ними обома!): «Попередники» — це ті, хто вмер іще з часів Адама (мир йому!). А «наступники» — це ті, які живуть нині, та які будуть жити потім. І так аж до Судного дня».

Воістину, Твій Господь збере їх усіх! Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий!

Ми створили людину з сухої глини, мулу, затверділого у формі.

А джина Ми створили ще раніше — з палаючого вогню.[CLXXXIX] ——— [CLXXXIX] Слово «джин» тут ужито в однині («джанна», мн. «джинна»), тобто в родовому значенні (порів. «людина» з аяту 26). Аль- Багаві наводить переказ від ібн Аббаса, згідно з яким «джинна» — це «батько всіх джинів, так само, як Адам — батько всіх людей».

Ось твій Господь сказав ангелам: «Воістину, Я створю людину з сухої глини, мулу, затверділого в формі.

І коли Я розмірю її та вдихну в неї зі Свого Духу, то впадіть перед нею ниць, низько кланяючись!»

І вклонилися всі ангели,

крім Ібліса — він відмовився бути з тими, які вклонилися.

Сказав Аллаг: «Іблісе! Що з тобою, адже ти не з тими, які вклонилися?»

Той відповів: «Я не вклонюся людині, яку Ти створив із сухої глини, мулу, затверділого у формі!»

Сказав Аллаг: «Вийди звідси! Будеш ти каменований![CXC] ——— [CXC] Слово «раджим» (каменований) має ще й інші значення: «вигнаний», «проклятий», про що також свідчить цей та наступні аяти. Як відомо, пророк Ібрагім (мир йому!) відганяв камінням шайтана в долині Міна. Згодом ця дія перетворилася на один із приписів хаджжу.

Прокляття буде над тобою аж до Судного Дня!»

Той сказав: «Даруй мені відстрочку — до того Дня, коли воскреснуть вони!»

Він відповів: «Воістину, ти — один із тих, кому дано відстрочку,

до того Дня, час якого визначено!»

Той сказав: «Господи! За те, що Ти спокусив мене, я прикрашу для них те, що на землі, й неодмінно спокушу їх усіх,

окрім Твоїх рабів серед них, які обрані».

Він сказав: «Це — прямий шлях до Мене!

Воістину, немає в тебе влади над Моїми рабами, крім тих, які спокусяться й підуть за тобою!

Воістину, геєна — місце, обіцяне їм усім!

Вона має сім воріт і для кожних воріт призначено їхню частину!

Воістину, богобоязливі будуть у садах раю, серед джерел!»

Увійдіть сюди з миром — у безпеці ви!

Ми очистимо їхні серця від ненависті, тож вони, наче брати, лежатимуть на ложах, повернувшись один до одного.

Там не торкнеться їх втома, і не вийдуть вони звідти.

Сповісти Моїх рабів про те, що Я — Прощаючий, Милосердний!

І що кара Моя — кара болісна!

І сповісти їх про гостей Ібрагіма!

Ось вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» А він відповів: «Ми боїмося вас!»

Ті сказали: «Не бійся! Ми сповіщаємо тобі радісну звістку про розумного хлопчика!»

Він сказав: «Невже ви сповіщаєте мені таку радісну звістку тоді, коли вже торкнулася мене старість? Яку ж радісну звістку ви мені принесли?»

Вони сказали: «Ми сповістили тобі правду, тож не будь серед тих, які впадають у відчай!»

Він відповів: «Хто ж розчаровується в милості свого Господа, крім тих, що перебувають в омані?»

І сказав: «Чого ж ви хочете, посланці?»

Вони сказали: «Нас послали до людей грішних,

окрім родини Люта — ми врятуємо їх усіх,

окрім дружини його. Ми вирішили, що вона залишиться».

І коли посланці прийшли до родини Люта,

він сказав: «Воістину, ви — незнайомі люди!»

Ті сказали: «Ми прийшли до тебе з тим, у чому вони сумніваються.[CXCI] ——— [CXCI] Ідеться про Боже покарання (аль-Багаві).

Ми принесли тобі істину й ми правдиві.

Серед ночі виведи свою родину й сам вирушай слідом за ними. І нехай жоден із вас не озирається! Ідіть туди, куди вам наказано!»

Ми повідомили йому про те, що коріння їхнє буде відтято до ранку.[CXCII] ——— [CXCII] Тобто народ Люта буде знищено.

І збіглися жителі міста, радіючи.

[Лют] сказав: «Це — мої гості, тож не ганьбіть мене,

бійтесь Аллага й не принижуйте мене!»

Та вони сказали: «Невже ми не заборонили тобі бути з жителями світів?»[CXCIII] ——— [CXCIII] Тобто приймати гостей (ібн Касір).

Він відповів: «Ось вам мої доньки, якщо ви цього бажаєте!»

Клянуся твоїм життям! Вони блукали в своєму сп’янінні,

а на сході сонця уразив їх крик.

Ми перевернули місто догори ногами й пролили на них дощ із каміння з обпаленої глини.

Воістину, в цьому знамення для тих, хто здатний бачити!

Було воно на помітній дорозі.

Воістину, в цьому знамення для віруючих!

Жителі аль-Айкі були нечестивцями,

тож Ми помстилися їм. Воістину, ці два міста були на видному шляху.

Жителі аль-Хіджру вважали посланців за брехунів.[CXCIV] ——— [CXCIV] Аль-Хіджр — назва кам’янистої долини на північному заході Аравійського півострова. Там жили самудити, народ Саліха (аль-Багаві).

Ми дарували їм Наші знамення, але вони відвернулись.

У горах вони висікали собі безпечні житла,

але зранку вразив їх крик.

Не допомогло їм те, що вони собі накопичували!

Ми не створювали небес, землі й того, що між ними, як тільки в істині. Час неодмінно настане. Тож даруй їм найкраще прощення!

Воістину, твій Господь — Творець, Знаючий!

Воістину, Ми дарували тобі сім повторюваних і великий Коран![CXCV] ——— [CXCV] Існує багато різних тлумачень вислову «сім повторюваних». Найчастіше вважають, що йдеться про сім великих сур або про сім аятів першої сури «аль-Фатіха» (за ібн Касіром). Наприклад, аль-Багаві на користь цієї думки наводить переказ від ібн Аббаса, Хасана й Ка­тади, згідно з яким назва «повторювані» вказує на те, що аяти першої сури повторюються в обрядовій молитві (салят) у кожній частині (ракяті).

Не заглядайся на блага, якими Ми наділили декого з них. Не шкодуй про цих людей і пригорни своїм крилом віруючих.[CXCVI] ——— [CXCVI] Цей вислів означає «бути милостивим до когось».

Скажи: «Воістину, я — ясний застерігач!»

Ми зіслали подібне на тих,

хто поділив Коран на частини.[CXCVII] ——— [CXCVII] Пророк (мир йому і благословення Аллага!) застерігав покаранням тих, які увірували тільки в частину даних Богом писань. Так само вони сприйняли й Коран (за аль-Багаві).

Клянуся Господом твоїм, що Ми запитаємо їх усіх

про те, що вони робили!

Проголоси те, що Тобі наказано й відвернись від багатобожників.

Воістину, Ми врятували тебе від тих, які глузують,

які вважають, що крім Аллага є інший бог. Скоро дізнаються вони!

Ми знаємо, що твої груди стискаються від того, що говорять вони.

Тож прославляй хвалою Господа свого й будь серед тих, які падають ниць!

Поклоняйся Господу своєму, доки не прийде до тебе впевненість. [CXCVIII] ——— [CXCVIII] Впевненість («якін») — мається на увазі смерть (ібн Касір).

Наказ Аллага прийде — тож не намагайтесь прискорити його! Преславний Він і Вищий за те, що Йому додають як рівних!

За наказом Своїм посилає Він ангелів із духом тому з рабів Своїх, кому побажає, щоб застерігали вони: «Немає бога, крім Мене! Тож бійтесь Мене!»[CXCIX] ——— [CXCIX] «Дух» («ар-рух») тут має значення «одкровення» (аль-Багаві, ібн Касір).

Він створив небеса й землю в істині. Вищий Він за те, що Йому додають як рівних!

Він створив людину з краплі сімені, а вона ще й відкрито сперечається!

Він створив худобу, яка захищає нас від холоду та приносить іншу користь. Також ви маєте з неї їжу.

Ви милуєтесь нею, коли приганяєте її ввечері та виганяєте на пасовиська зранку.

Вона переносить ваші ноші до країн, яких би ви дісталися тільки з важкими зусиллями. Воістину, Господь ваш — Жалісливий, Милосердний!

Коні, мули й віслюки [створені] для вашого пересування та для краси. Він творить і те, про що ви не знаєте!

Аллаг вказує пряму дорогу, але є й шляхи, що ведуть убік. Якби Він побажав, то всіх вас повів би прямим шляхом!

Він — Той, Хто проливає з неба воду. Вона — напій для вас, завдяки їй ростуть дерева, серед яких ви пасете худобу.

Він вирощує для вас жито, оливи, фінікові пальми, виноград та всі інші плоди. Воістину, в цьому знамення для людей мислячих!

Він підкорив для вас ніч і день, сонце й місяць. За наказом Його зірки також покірні. Воістину, в цьому знамення для людей розуміючих!

Він поширив для вас землею те, що має різні кольори. Воістину, в цьому знамення для людей, які згадують!

Він — Той, Хто підкорив море, щоб ви споживали з нього свіже м’ясо й діставали прикраси, які ви одягаєте. Ти бачиш кораблі, які плинуть ним для того, щоб ви могли шукати ласку Його. Можливо, ви будете вдячні!

Він поставив на землі непохитні гори, щоб вона не коливалася під вами, а також річки й дороги. Можливо, ви підете прямим шляхом!

І також знаки! А за допомогою зірок [люди] йдуть прямим шляхом![CC] ——— [CC] Як свідчить ібн Касір, під «знаками» маються на увазі великі гори, малі пагорби та все інше, за допомогою чого подорожні знаходять правильну дорогу.

Невже Той, Хто творить, рівний тому, хто не творить? Невже не замислитеся ви?

Якщо ви почнете рахувати милості Аллага, то не злічите їх! Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний!

Аллаг знає те, що ви приховуєте й що відкриваєте!

Ті, кого ви кличете замість Аллага, не творять нічого, вони самі – створені!

Мертві, не живі! Не знають вони, коли їх воскресять.

Ваш Бог — Бог єдиний. Серця тих, які не вірують у наступне життя, сповнені заперечень, а самі вони — зарозумілі гордії!

Так, Аллаг знає те, що вони приховують і що відкривають! Воістину, Він не любить погордих![CCI] ——— [CCI] Аль-Багаві наводить переказ із «Сахіх» Мусліма: «Сказав Пророк (мир йому і благословення Аллага!): «Не ввійде до раю той, у кого в серці гордині хоч на вагу порошинки, і не ввійде до пекла той, у кого віри хоч на вагу порошинки». Один чоловік запитав: «О Посланцю Аллага, а якщо хтось любить гарно вдягатися?» Той відповів: «Воістину, Аллаг — Прекрасний і любить красу, а гординя – це нехтування істиною та утиски інших людей!»

Коли їх запитують: «Що зіслав Господь ваш?» — то говорять вони: «Казки давніх народів!»

Нехай у День Воскресіння несуть вони всі свої тягарі й тягарі тих, кого вони збили зі шляху через невігластво своє. Мерзотне те, що вони понесуть!

Хитрували ще ті, які жили раніше за них. Проте Аллаг зруйнував їхню споруду від самої основи, тож згори на них упав дах. Покарання прийшло до них звідти, звідки вони й не чекали![CCII] ——— [CCII] Як свідчать ібн Касір та аль-Багаві, посилаючись на ібн Аббаса та інших тлумачів, мається на увазі вежа, яку будували вавилоняни.

Потім, у День Воскресіння, Він принизить їх і скаже: «Де ж ті, рівні Мені, про яких ви сперечалися?» Ті, яким дано знання, скажуть: «Воістину, сьогодні невіруючих спіткає ганьба та зло!»

Несправедливі самі до себе, яких забрали ангели, з удаваною покорою скажуть: «Ми не вчинили ніякого зла!» Та ж ні! Воістину, Аллаг знає про те, що робите ви!

Увійдіть до воріт геєни, де ви будете вічно! Мерзотний притулок для гордих!

Запитай у богобоязливих: «Що зіслав Господь ваш?» Ті скажуть: «Благо». Добро чекає на тих, які робили його в цьому світі. А наступний світ іще кращий! Яка прекрасна обитель богобоязливих!

Сади Едену, де течуть ріки. Для них там буде все, що вони побажають. Так Аллаг винагороджує богобоязливих,

яких ангели забирають праведними. Говорять вони: «Мир вам! Увійдіть до раю за те, що робили ви!»

Невже вони очікують чогось іншого, а не того, що прийдуть до них ангели та прийде наказ Господа їхнього? Так само робили й ті, що жили раніше за них. Аллаг не був несправедливий до них, але вони самі були несправедливі до себе!

Лихо вразило їх за те, що вони робили. Впало на них те, з чого вони глузували!

Багатобожники скажуть: «Якби побажав Аллаг, то ні ми, ні батьки наші не поклонялися б нікому, крім Нього, і нічого б не забороняли без Нього!» Так говорили й ті, які жили раніше за них. Але ж обов’язок посланців — тільки ясна звістка!

36. До кожного народу Ми відсилали посланця: «Поклоняйтесь Аллагу та уникайте тагута!» Серед них є ті, кому Аллаг указав прямий шлях, а також ті, які заслужили оману. Ідіть землею та погляньте, який був кінець тих, що заперечували!

Якщо ти бажаєш, щоб вони йшли прямим шляхом, то Аллаг не вказує шляху тим, кого вводить у оману. І не буде їм помічників!

Вони клялися Аллагом — найсильнішими клятвами! — що Аллаг не воскресить померлих. Та ж ні! Істинне обіцяне Ним, але більшість людей не знає!

Він пояснить їм те, про що вони сперечалися між собою, і ті, які не увірували, дізнаються, що були брехунами!

Коли Ми хочемо якусь річ, то тільки говоримо їй: «Будь!» — і вона є!

Тих, які здійснили переселення заради Аллага після того, як зазнали утисків, Ми поселимо в земному житті у найкращому місці. А винагорода наступного життя ще більша — якби вони лише знали![CCIII] ——— [CCIII] Мається на увазі Медина, куди емігрували сподвижники (за ібн Касіром із посиланням на ібн Аббаса, аш-Шаабі та Катаду).

Це — ті, хто має терпіння й покладається на свого Господа!

І раніше за тебе Ми відсилали чоловіків, яким дарували одкровення. Запитайте про це в людей Нагадування, якщо ви не знаєте.[CCIV] ——— [CCIV] «Люди Нагадування» — більшість тлумачів схиляється до версії, що йдеться про людей Писання, адже вони вірили в пророків і посланців Божих (аль-Багаві, ібн Касір).

[Відсилали їх] із ясними знаменнями й писаннями! Ми зіслали тобі нагадування, щоб ти пояснив людям те, що зіслано їм — можливо, поміркують вони!

Невже ті, які вдаються до лихих хитрощів, упевнені, що Ми не примусимо землю поглинути їх, або що кара не прийде до них звідти, звідки вони й не чекають?

Або що Ми не схопимо їх під час їхніх справ, і не уникнуть цього вони?

Або що Ми не схопимо їх тоді, коли вони налякані? Воістину, твій Господь — Жалісливий, Милосердний!

Невже вони не спостерігали за речами, які створив Аллаг? Їхні тіні схиляються направо й наліво, смиренно вклоняються перед Аллагом.

Перед Аллагом падають ниць ті, хто на небесах і на землі — тварини, ангели, й вони не вивищуються!

Вони мають страх перед Господом своїм, Який над ними, і роблять те, що їм наказано!

Сказав Аллаг: «Не беріть собі двох богів! Воістину, Він — єдиний Бог! І бійтеся тільки Мене!»

Йому належить те, що на небесах і на землі, Йому належить незмінна покора! Невже ви будете боятись когось іншого замість Аллага?

Усі блага, які ви маєте — від Аллага. А коли вас торкається лихо, то до Нього закликаєте ви!

А коли Він відвертає це лихо, то частина з вас починає додавати Господу своєму рівних,

заперечуючи те, що Ми дарували їм. Насолоджуйтесь благами, скоро дізнаєтесь ви!

Частину з того, чим Ми наділили їх, вони віддають тому, про що й не знають. Клянуся Аллагом, вас запитають про те, що вигадували ви![CCV] ——— [CCV] Ідеться про багатобожників, які приносили в жертву ідолам частину врожаю, худоби та іншого майна (аль-Багаві).

Вони приписують Аллагу доньок! Пречистий Він! А самі залишають собі, кого хочуть.[CCVI] ——— [CCVI] «Кого хочуть» — маються на увазі сини. Як відомо, новонароджених дівчаток за часів невігластва часто вбивали, а нащадок чоловічої статі вважався за благо, адже мав набагато більші права (зокрема, й на спадок).

Коли когось із них сповіщають про доньку, то його обличчя стає чорним, він тамує гнів

і ховається від людей через лиху звістку. Залишити її з ганьбою чи закопати живцем у землю? Яке ж зле рішення їхнє!

Поганий приклад тих, хто не вірує в наступне життя! Аллагу належать найвищі якості, а Він — Всемогутній, Мудрий!

Якби Аллаг карав людей за їхню несправедливість, то на землі не лишилося б живої істоти! Але Він дарував їм відстрочку до визначеного часу. І коли прийде строк їхній, то вони не віддалять його й не наблизять — навіть на годину!

Вони приписують Аллагу те, що огидне для них самих. Язики їхні брешуть, що очікує їх щось прекрасне. Немає сумніву, що на них чекає вогонь, куди й вкинуть їх.

Клянуся Аллагом, ще раніше за тебе були Наші послання до народів, але шайтан прикрасив для них вчинки їхні. Сьогодні він — покровитель їхній, і чекає на них болісна кара.

Ми не відсилали тобі Писання, окрім як для того, щоб ти пояснив їм, про що вони сперечаються, а також як прямий шлях і милість для віруючих людей.

Аллаг пролив із неба воду й оживив нею мертву землю. Воістину, в цьому знамення для людей, які слухають!

Воістину, в худобі для вас — повчальний приклад. Ми даємо вам пити те, що в їхніх черевах між перетравленою їжею та кров’ю — чисте молоко, приємне для того, хто його п’є.

Із плодів пальми й винограду ви робите п’янкий напій та добру поживу. Воістину, в цьому знамення для людей, які розуміють![CCVII] ——— [CCVII] «Сакар» («п’янкий напій») тут означає «вино». Аль-Багаві, посилаючись на переказ від ібн Масуда та інших сподвижників, говорить, що цей аят зіслано ще перед остаточною забороною вживання вина, яку було встановлено в Медині (див., наприклад, сура «Корова», аят 219).

І відкрив твій Господь бджолі: «Роби собі будинки в горах, на деревах і в спорудах.

А потім споживай із різних плодів і смиренно йди шляхами Господа твого». Із бджолиних черев виходить напій різного кольору, в якому зцілення для людей. Воістину, в цьому знамення для людей, які замислюються!

Аллаг створив вас, а потім забере. Серед вас є такі, хто досягає найгірших часів і вже нічого не знає. Воістину, Аллаг — Всезнаючий, Всемогутній![CCVIII] ——— [CCVIII] «Найгірші часи» — ібн Касір та інші тлумачі відзначають, що йдеться про старість.

Одним із вас Аллаг дарував перевагу перед іншими в Своєму наділі. Але, ті, які мають перевагу, не бажають віддавати свій наділ рабам, щоб не бути з ними рівними. Невже вони заперечують милість Аллага?

Аллаг створив ваших дружин із вас самих, а з ваших дружин створив дітей, онуків і наділив їх благами. Невже вони вірують у неправду й не вірують у милість Аллага?

Вони поклоняються замість Аллага тому, що не має для них жодної частки, ні на небесах, ні на землі. Та й мати не може!

Тож не додавайте Аллагу рівних! Воістину, Аллаг знає, а ви не знаєте!

Аллаг навів приклад про підлеглого раба, який нічого не має, а також того, хто отримав від Нас добрий наділ, із якого й жертвує — як потаємно, так і відкрито. Чи рівні вони? Хвала Аллагу! Але більшість із них не знає.

Аллаг навів приклад про двох чоловіків. Один із них — німий, нічого не має та обтяжує свого господаря. Куди б його не послали,він не принесе ніякого добра. Невже він рівний тому, хто закликає до справедливості й перебуває на прямому шляху?

Аллагу належить потаємне небес і землі. Прихід часу — наче мить ока, або й ще швидше. Воістину, Аллаг спроможний на кожну річ!

Аллаг вивів вас із утроб матерів ваших. Ви не знали нічого, а Він дарував вам слух, зір і серця. Можливо, ви будете вдячні!

Чи ви не бачили птахів, які покірно [літають] у небі? Їх утримує тільки Аллаг! Воістину, в цьому знамення для віруючих людей!

Аллаг зробив ваші будинки житлом, а також зробив для вас житла зі шкур худоби, які легкі для вас — і в подорожі, і на стоянці. А ще й вироби з вовни, пуху й волосся, щоб ви користувались ними до певного часу.

Аллаг зробив для вас тінь від того, що Він створив. Він зробив для вас схованки в горах і одяг, який захищає вас від спеки, й одяг, який захищає вас від взаємної шкоди. Так Аллаг довершує Свою милість вам – можливо, ви підкоритесь![CCIX] ——— [CCIX] «Одяг, який захищає вас від взаємної шкоди» — ідеться про військові обладунки. Аль-Багаві зауважує, що слово, перекладене нами як «шкода», означає також «війну».

Та якщо вони відвернуться, то ти повинен тільки передати одкровення.

Вони дізнаються про милість Аллага, а потім заперечують її. Більшість із них — невіруючі!

Того Дня Ми з кожної громади поставимо свідка. Тим, які не увірували, не дозволять ні [говорити], ні шукати виправдань.

Коли несправедливі побачать покарання, то не буде їм ні полегшення, ні відстрочки.

І коли багатобожники побачать своїх спільників, то скажуть: «Господи наш! Ось спільники наші, яких ми кликали замість Тебе!» Але ті відкинуть їхні слова: «Воістину, ви — брехуни!»

Вони виявлять покірність перед Аллагом у той День. Залишить їх те, що вони вигадували!

А тим, які не увірували й збивали інших зі шляху Аллага, Ми будемо посилювати одну кару іншою — за те, що вони поширювали безчестя!

Того Дня Ми поставимо проти кожної громади свідка з них самих. А тебе Ми покличемо як свідка проти людей, які знаходяться тут. Ми зіслали тобі Писання як пояснення кожної речі, прямий шлях, милість і радісну звістку для покірних![CCX] ——— [CCX] «Проти людей, які знаходяться тут» — ідеться про громаду Мухаммада (мир йому і благословення Аллага!) (ібн Касір).

Воістину, Аллаг закликає до справедливості, добрих справ і підтримки родичів. Він забороняє мерзотне, відразне й нечестиве. І Він повчає вас — можливо, будете пам’ятати ви!

Тож виконуйте ваш завіт із Аллагом, коли ви уклали його. Не порушуйте клятв після того, як ви підтвердили їх, адже ви зробили Аллага своїм Поручителем. Воістину, Аллаг знає те, що ви робите!

Не будьте схожі на жінку, яка розпустила пряжу, попередньо міцно зв’язавши її. Ви перетворюєте свої клятви на хитрощі, коли одні з вас стають могутнішими за інших. Так Аллаг випробовує вас. А в День Воскресіння Він неодмінно пояснить вам те, щодо чого ви сперечались!

Якби Аллаг побажав, то зробив би вас єдиною громадою. Але Він збиває зі шляху, кого побажає, та веде прямим шляхом, кого побажає. Вас неодмінно запитають про те, що ви робили!

Не перетворюйте своїх клятв на взаємні підступи, щоб не зіскочила ваша стопа після того, як вона твердо стояла, а то скуштуєте ви лиха за те, що збивали інших зі шляху Аллага, й чекає на вас кара велика!

Не продавайте завіт із Аллагом за низьку ціну. Те, що в Аллага, краще для вас, якби ж ви тільки знали!

Те, що у вас, зникне, а те, що в Аллага, залишиться назавжди. Ми неодмінно винагородимо тих, які були терплячі, за найкраще з того, що вони робили!

Чоловікам і жінкам, які робили добро й були віруючими, Ми неодмінно даруємо прекрасне життя. І Ми неодмінно винагородимо їх за те найкраще, що вони робили!

Коли ти читаєш Коран, то шукай захисту в Аллага від каменованого шайтана.[CCXI] ——— [CCXI] «Каменований» — див. коментар до 34 аяту 15-ої сури («аль-Хіджр»), Із цього аяту виводиться припис, відповідно до якого перед читанням Корану потрібно промовити слова «аузу бі-ллягі мін аш-шайтані р-раджім» («шукаю захисту в Аллага від каменованого шайтана»).

У нього немає влади над тими, які увірували й покладаються на Господа.[CCXII] ——— [CCXII] Оскільки поняття «султан» («влада») в Корані також має значення «доказ», можливий варіант перекладу: «У нього немає доказу проти тих...». Деякі коментатори (наприклад, аль-Багаві), вважають за правильні обидва варіанти («немає доказу й влади»). Див. також 42 аят сури «аль-Хіджр» зі схожим значенням.

Під його владою тільки ті, які вважають його за свого прихильника й стали багатобожниками.[CCXIII] ——— [CCXIII] «Вважають його за свого прихильника» — підкоряються йому (ібн Касір із посиланням на Муджагіда). Варіант перекладу «влада» (а не «доказ») має перевагу внаслідок згадки про «прихильність», що підтверджується й коментарями.

Коли Ми змінюємо один аят на інший — Аллаг краще знає, що відсилати — вони говорять: «Воістину, ти — брехун!» Але ж більшість із них не знає.[CCXIV] ——— [CCXIV] Відповідно до тлумачення аль-Багаві йдеться про незнання сутності Корану та зміни аятів.

Скажи: «Святий Дух приносить його від Господа твого з істиною, щоб зміцнити тих, які увірували, та як прямий шлях і радісну звістку для відданих!»

Ми знаємо, що вони говорять: «Його вчить людина!» Але мова того, на кого вони вказують — чужа, а це — мова арабська, ясна![CCXV] ——— [CCXV] Ат-Табарі наводить переказ, згідно з яким Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага!) навчав у Мецці одного коваля на ім’я Балаам (за іншими джерелами — Яіш), який говорив чужою мовою. Мекканські багатобожники вирішили, що це Балаам навчає Пророка (мир йому і благословення Аллага!). Ат-Табарі згадує інші повідомлення, згідно з якими невіруючі мекканці, побачивши Пророка (мир йому і благословення Аллага!) поряд із чужинцями, вирішили, що Коран — це лише слова тих іноземців. Проте їхня мова не була арабською, що й засвідчує цей аят.

Аллаг не веде прямим шляхом тих, хто не вірує у знамення Його. На них чекає болісна кара!

Брехню вигадують ті, які не вірують у знамення Аллага. Саме вони — брехуни!

Гнів Аллага й велика кара спіткає тих, хто залишив віру в Аллага після того, як її мав. Виняток — ті, які були змушені так зробити, але серце їхнє знаходило спокій у вірі — але ж не ті, хто сам розкрив свої груди невір’ю!

Це так, бо вони, замість життя наступного, віддали перевагу життю земному. Воістину, Аллаг не веде прямим шляхом невіруючих людей!

Вони — ті, чиї серця, слух і зір Аллаг запечатав. Вони — невігласи!

У наступному житті вони неодмінно втратять усе!

Воістину, тих, які здійснили переселення після того, як зазнали спокуси, а потім боролися й були терплячі, твій Господь тепер милує та прощає.

Того Дня прийде кожна душа й буде сперечатися сама за себе. Кожна душа отримає повну міру за те, що робила вона. І не вчинять із ними несправедливо!

Аллаг навів приклад про селище, яке було безпечне й спокійне. Вони отримували щедрий наділ звідусіль, але не дякували Аллагу за блага. Тож Аллаг змусив їх убратися в шати голоду й страху за те, що вони робили![CCXVI] ——— [CCXVI] На думку більшості тлумачів ідеться про Мекку.

До них приходив Посланець із них самих, та вони визнали його за брехуна. І вразила їх кара за те, що вони несправедливі!

Споживайте дозволене й прекрасне — з того, чим наділив вас Аллаг! І дякуйте за милості Аллага, якщо ви поклоняєтесь Йому!

Заборонене для вас мертве, кров, м’ясо свині й те, що забито без згадки імені Аллага. А якщо хто був змушений [з’їсти] це, а не чинив безчестя чи порушував межі, то Аллаг — Прощаючий, Милосердний!

Не промовляйте своїми вустами брехні: «Це — дозволено, а це — заборонено» — зводячи на Аллага наклеп. Воістину, не матимуть успіху ті, які зводять наклеп на Аллага![CCXVII] ——— [CCXVII] Згідно з коментарем ат-Табарі йдеться про багатобожників, які визначали дозволене й заборонене на основі своїх звичаїв, усупереч Корану.

Нетривка земна насолода — на них чекає болісна кара!

А юдеям Ми заборонили те, про що вже розповідали тобі; Ми не були несправедливі до них, вони самі були несправедливі до себе!

Воістину, тих, які чинили зло через невігластво своє, але потім розкаялися й виправилися, твій Господь тепер милує та прощає.

Воістину, Ібрагім був провідником, покірним Аллагу, ханіфом, і не був він багатобожником![CCXVIII] ——— [CCXVIII] «Ібрагім був провідником» — переклад згідно з тлумаченням ібн Касіра, який розуміє «умма» як «імам». Аль-Багаві зазначає: «У ньому зібрано преславні якості цілого народу» (загалом «умма» в Корані — «народ», «громада»). Ат-Табарі тлумачив «умма» як «учитель добра».

Він дякував Аллагу за блага, тож Він обрав його та вказав прямий шлях.

Ми дарували йому благо в земному житті, а в житті наступному він буде серед праведників!

Потім Ми відкрили тобі: «Йди за релігією Ібрагіма-ханіфа! А він не був багатобожником».

Субота була встановлена тільки для тих, хто сперечався про це.[CCXIX] ——— [CCXIX] Згідно з коментарями йдеться про суперечки щодо дня щотижневого зібрання.

Клич на шлях Господа свого з мудрістю й добрим повчанням і сперечайся з ними тільки тим, що найкраще. Воістину, твій Господь краще знає, хто збився зі шляху Його, і Він краще знає, хто йде прямим шляхом!

Якщо ви будете їх карати, то карайте їх так, як карали вони. Та якщо ви матимете терпіння, то це буде краще для терплячих!

Тож терпи, а терпіння твоє — тільки від Аллага! Не засмучуйся через них і не журися через те, що вони хитрують!

Воістину, Аллаг із тими, які богобоязливі, з тими, які роблять добро!

Слава Тому, Хто переніс уночі раба Свого з Мечеті Забороненої до Мечеті Віддаленої задля того, щоб показати йому частину знамень Наших. Ми благословили околиці її, і Він — Всечуючий, Всевидячий!

І Ми дарували Мусі Писання та зробили його прямим шляхом для синів Ісраїля: «Не беріть Покровителем нікого, крім Мене,

о ви, нащадки тих, яких Ми врятували разом із Нухом! Воістину, він був вдячним рабом!»

Ми встановили синам Ісраїля в Писанні: «Ви двічі будете поширювати безчестя на землі й сповнитеся великої гордині!»

І коли настав перший раз, то Ми відіслали проти вас Наших рабів, наділених великою силою! Вони пройшли всіма землями й здійснилася обіцянка!

Потім Ми дарували вам перемогу над ними, допомогли майном і дітьми й зробили вас численними.

Якщо ви робите добро, то робите для себе, а як чините зло, то також для себе. А коли прийде час останньої обіцянки, то вони знову чинитимуть зло та ввійдуть до Храму, як увійшли туди вперше, й нищитимуть усе, що зможуть.

Можливо, змилується над вами Господь ваш. Та якщо ви знову повернетеся до старого, то Ми скараємо вас і зробимо геєну в’язницею для невіруючих.

Воістину, цей Коран провадить до того, що найправильніше, і сповіщає віруючих, які роблять добрі справи, про те, що на них чекає велика винагорода!

А тим, які не вірують у наступне життя — їм приготували Ми болісну кару!

Людина кличе зло так само, як кличе добро. Воістину, нетерпляча ж людина!

Ми зробили ніч і день двома знаменнями: знамення ночі приховане в пітьмі, а знамення дня дарує світло — щоб ви прагнули милості Господа вашого, знали число років і рахували. Кожну річ Ми пояснили як слід!

Кожній людині Ми повісили на шию сувій [долі]. У День Воскресіння Ми дістанемо його як розгорнуту книгу:

«Читай книгу свою! Достатньо сьогодні тобі й твоєї лічби!»

Хто йде прямим шляхом, той іде ним сам для себе. І хто зійшов із нього, той зійшов тільки сам проти себе. І ніхто не нестиме тягар іншого! Ми ж не карали нікого, не відправивши перед тим посланця.

Коли Ми бажали знищити якесь селище, то за волею Нашою багатії його чинили безчестя. Сповнювалося слово Наше й винищували Ми всіх!

Скільки селищ Ми знищили після Нуха! І тільки Господь Твій знає та бачить гріхи рабів Своїх!

Хто бажав [благ] нинішнього життя, то дарували Ми йому те, що хотіли, й дарували, кому хотіли. А потім Ми скинули його в пекло, де буде він принижений та розбитий!

А хто прагнув життя наступного, докладав до цього належних зусиль і був віруючим, то його зусилля винагородять!

Кожного з цих і з інших наділяє Господь твій, і не заборонене те, що дав твій Господь!

Поглянь, як Ми надали перевагу одним із них перед іншими. А наступне життя вище за ступенем і вище за перевагами!

Не поклоняйся крім Аллага іншому богу, а то залишишся приниженим і безсилим!

Наказав вам Господь твій не поклонятися нікому, крім Нього, а також ставитися якнайкраще до батьків. І коли хтось із них — чи вони обоє — досягне старості, то не говори їм: «Фе!», не гримай на них і говори їм тільки гідні слова.

Схили перед ними крило смирення з милосердя свого й говори: «Господи мій! Змилуйся над ними, бо вони ростили мене малого».

Ваш Господь краще знає те, що у ваших душах, коли робите ви добрі справи. Він прощає тим, хто звертається до Нього в каятті!

Віддавай належне родичу, бідняку, подорожньому й не витрачай марно!

Воістину, марнотратці — брати шайтанів. А шайтан був невдячний перед Господом своїм!

Якщо ти відвертаєшся від усіх цих, шукаючи милості Господа свого – на яку сподіваєшся, то говори з ними ласкаво.

Не будь скупий, наче твоя рука прикута до шиї, та не витрачай надміру, щоб не лишився ти осудженим та збіднілим!

Аллаг збільшує наділ, кому побажає, та зменшує, кому побажає. Воістину, Він — Всевидячий і Всезнаючий над рабами Своїми!

Не вбивайте своїх дітей, боячись бідності! Ми годуємо як їх, так і вас. Воістину, таке вбивство – великий гріх!

І не наближайтеся до перелюбу. Воістину, це — мерзота, шлях ганебний!

Не вбивайте душу, вбивство якої заборонив Аллаг, якщо тільки не маєте на це права. І якщо хтось убитий несправедливо, то Ми дали його спадкоємцю владу [над убивцею], але нехай не порушує меж у помсті. Воістину, Аллаг допомагає йому!

Не витрачайте майна сироти, хіба що заради його блага, а чекайте на його повноліття. Виконуйте обіцянки, бо вас запитають про обіцяне!

Наповнюйте міру, коли відміряєте, і зважуйте на правильній вазі! Це — найкраще й найліпше за наслідками.

Не йди за тим, про що не маєш знання, адже слух, зір і серце — усіх їх спитають про обіцяне.

І не ходи по землі пихато, бо не розколоти тобі землю й не досягнути висоти гір!

Це все — зло перед Господом твоїм і відразне воно!

Ось те, що відкрив тобі Господь твій із мудрості. Тож не поклоняйся крім Аллага іншому богу, а то будеш вкинутим у геєну, осудженим і розбитим!

Невже ваш Господь виділив вас синами, а собі узяв ангелів доньками? Справді, ви говорите страшне слово!

Ми роз’яснили це в Корані, щоб вони замислились. Та це тільки додає їм відрази!

Скажи: «Якби крім Нього існували ще й інші боги, як стверджують [невіруючі], то вони неодмінно прагнули б досягнути Володаря трону!»

Преславний Він і Вищий від того, що вони кажуть!

Прославляють Його сім небес, земля й ті, хто на них. Немає нічого, що б не прославляло Його хвалою. Та ви не розумієте прославляння їхнього; воістину, Він — Смиренний, Прощаючий!

Коли ти читаєш Коран, то Ми встановлюємо невидиму завісу між тобою й тими, які не вірують у наступне життя.

Ми поклали на серця їхні покрови й позбавили їхні вуха слуху, щоб вони не могли зрозуміти його. І коли ти називаєш Господа свого в Корані Єдиним, то вони відвертаються з нехіттю!

Ми краще знаємо, що вони чують, коли слухають тебе, й коли ведуть потаємні бесіди, й коли говорять нечестивці: «Ви йдете лише за зачарованим!»

Поглянь, яких тільки притч вони тобі не наводять! Хоча самі вони заблукали й неспроможні віднайти шлях!

І ще кажуть: «Невже після того, як станемо кістками й прахом, ми воскреснемо в новому творінні?»

Скажи: «Навіть якби ви були камінням чи залізом,

або [новим] творінням, яке видається серцям вашим таким значним!» А тоді вони запитають: «Хто ж поверне нас до життя?» Скажи: «Той, Хто створив вас уперше». Вони захитають своїми головами й запитають: «І коли це буде?» Тож скажи: «Можливо, вже скоро,

в День, коли Він покличе вас, а ви відповідатимете Йому хвалою, і будете думати, що були [в могилах] зовсім недовго».

І скажи Моїм рабам, щоб вони розмовляли одне з одним тільки найкращим чином, бо шайтан сіє між ними ворожнечу. Воістину, шайтан для людини — явний ворог!

Господь ваш краще знає про вас. Якщо Він захоче, то змилується над вами, а якщо захоче — то скарає. Ми ж не відсилали тебе відповідальним за них.

Господь твій краще знає тих, хто на небесах і на землі. Ми справді віддали перевагу одним пророкам над іншими й дарували Дауду Забур.

Скажи: «Кличте тих, кого ви вважаєте [за богів] поряд із Ним. Та вони не владні відвернути від вас лихо чи перенести його [на інших]!»

Ті, кого вони кличуть, самі шукають шляху до Господа свого, змагаючись у наближенні. Вони сподіваються на Його милість і бояться Його кари, бо слід стерегтися кари Господа твого.

І немає такого селища, яке не буде знищене Нами перед Днем Воскресіння й не скаране карою важкою. Так записано в Писанні.

Ми не відіслали [Пророка] зі знаменням тільки тому, що давні народи не повірили в них. Ми дали самудитам верблюдицю як наочне знамення, та вони вчинили з нею зле. Ми відсилаємо знамення тільки для застереження!

Ось Ми сказали тобі: «Воістину, Господь твій охоплює людей [могутністю й знанням]». І Ми зробили видіння, яке бачив ти, а також дерево, прокляте в Корані, випробуванням для людей. Ми застерігаємо їх, але це не додає їм нічого, крім великої непокори![CCXX] ——— [CCXX] «Видіння» — нічна подорож до Єрусалиму, «прокляте дерево» — «дерево Заккум» (Коран, 37:62- 65), яке росте з середини пекла й буде їжею для грішників.

І коли Ми сказали ангелам: «Вклоніться Адаму!» — то вклонилися всі, крім Ібліса, який сказав: «Як можу я вклонитися тому, кого Ти створив із глини?»

І ще сказав: «Чи ти бачив того, кому ти віддав перевагу замість мене? Якщо ти відстрочиш мені до Дня Воскресіння, то я спокушу всіх його нащадків, окрім небагатьох!»

Аллаг відповів: «Вийди геть! Тим з них, хто піде за тобою, геєна буде відплатою, повною відплатою!

Зваблюй їх своїм голосом та скеруй проти них свою кінноту й піхоту, діли з ними їхні статки та дітей, давай їм обіцянки. Але обіцянки шайтана — тільки зваба!

Ти не маєш влади над Моїми рабами, і тільки Господь твій — їхній Покровитель!»

Господь твій — Той, Хто веде для вас морем судна, щоб шукали ви милості Його. Воістину, Він Милосердний до вас!

Якщо вас у морі спіткає лихо, то вас покинуть усі, кого ви кликали, крім Нього. Коли ж Він рятує вас, виводячи на сушу, ви відвертаєтесь! Воістину, людина невдячна!

Невже ви убезпеченні від того, що частина суші провалиться під вами, або що Він нашле на вас кам’яний дощ? І тоді не буде вам покровителя!

Чи ви впевнені в тому, що Він не поверне вас у море ще раз, не нашле на вас руйнівний смерч і не втопить вас за невір’я ваше? І тоді не знайдете ви того, хто помстився б Нам!

Ми пошанували синів Адама й дозволили їм пересуватися сушею та морем, наділили їх благами й віддали їм велику перевагу перед багатьма іншими творіннями!

Одного дня Ми зберемо всіх людей разом із їхніми провідниками. І кому дадуть книгу в праву руку, ті прочитають книгу свою, і не будуть вони анітрохи ображені!

Хто сліпий нині, той лишиться сліпим і в наступному житті та заблукає ще більше!

Вони мало не відхилили тебе від Нашого одкровення, щоб вигадав ти щось таке про Нас, чого немає в ньому. О, тоді вони справді мали б тебе за друга!

І Ми зміцнили тебе, коли ти вже мало не пристав на їхній бік.

Тоді б дали Ми тобі скуштувати подвійної кари — як у цьому житті, так і після смерті. І не знайшов би ти проти Нас помічника!

Вони мало не вигнали тебе з цієї землі, залякуючи. Та після того й вони не лишились би там надовго.

Так само чинили з Нашими посланцями й до тебе. І не знайдеш ти змін у законах Наших!

Звершуй молитву від часу полудня до настання темряви й читай ранкову молитву. Воістину, ранкова молитва засвідчена!

І не спи частину ночі, звершуючи додаткові молитви. Можливо, Господь твій дарує тобі преславне місце!

І скажи: «Господи! Введи мене входом правди й виведи мене виходом правди! Даруй мені від Себе силу в поміч!»

І скажи: «Прийшла істина, і зникла неправда, бо, воістину, неправда мусить зникнути!»

Ми відкриваємо в Корані те, що є зціленням і милістю для віруючих. А нечестивцям це не додає нічого, крім втрат!

Коли Ми наділяємо людину благами, то вона відвертається й віддаляється в гордині. А коли торкається її лихо, то вона впадає у відчай.

Скажи: «Кожен чинить по-своєму, а Господь ваш знає краще тих, хто йде найправильнішим шляхом!»

Запитують тебе про дух. Скажи: «Дух [виникає] за наказом Господа мого. Але вам дано дуже мало знання про це!»

Якби Ми побажали, то позбавили б тебе того, що відкрили тобі. І тоді ти не знайдеш проти Нас покровителя,

якби не милість Господа твого. Воістину, велика Його милість до тебе!

Скажи: «Якби люди й джини об’єдналися разом для того, щоб створити щось подібне Корану, то вони не зробили б цього, навіть допомагаючи одне одному!»

Ми роз’яснили людям у цьому Корані різні притчі, та більшість людей заперечує все, крім невір’я.

Вони говорять: «Ми не повіримо тобі, поки ти не виведеш нам із землі джерело;

чи поки не буде в тебе саду з пальмами й виноградом, де ти проведеш канали;

чи поки не скинеш небо на нас шматками, як ти це обіцяєш; чи не прийдеш до нас із Аллагом та ангелами;

чи поки не буде в тебе будинку з коштовностей, чи поки не піднімешся ти на небо. Але ми ніколи не повіримо, що ти піднявся туди, якщо ти не зійдеш із Писанням, яке ми читатимемо!» Скажи: «Пречистий Господь мій! А я тільки людина, посланець!»

Після того, як прийшов до них прямий шлях, людям завадило увірувати тільки те, що вони сказали: «Невже Аллаг посланцем відправив людину?»

Скажи: «Якби по землі спокійно ходили ангели, то Ми б зіслали вам ангела посланцем із неба!»

Скажи: «Достатньо Аллага як Свідка між мною та вами. Воістину, Він над рабами Своїми Всечуючий, Всезнаючий!»

Той, кого Аллаг повів прямим шляхом, іде прямим шляхом. А для того, кого Він збив зі шляху, не знайдеш ти захисника, крім Нього. Ми зберемо їх у День Воскресіння долілиць — сліпих, німих і глухих. Їхнім притулком буде геєна! Щойно вона згасає, Ми додаємо вогню!

Така відплата їм за те, що не вірили вони в знамення Наші. Вони кажуть: «Невже після того, як станемо зотлілими кістками, ми воскреснемо в новому творінні?»

Хіба вони не бачать, що Аллаг, Який створив небеса й землю, здатний створити подібне до них? Він установив для них строк, у якому немає сумніву, але нечестивці заперечують усе, крім невір’я.

Скажи: «Якби ви володіли скарбами милості Господа мого, то все одно трималися б за них зі страху збідніти, бо людина скупа!»

Справді, Ми дарували Мусі дев’ять ясних знамень. Запитай у синів Ісраїля, як він прийшов до них, а Фіраун сказав йому: «Воістину, я думаю, Мусо, що тебе зачарували!»

Той відповів: «Справді, ти вже знаєш, що ці знамення — ясні докази — зіслав саме Господь небес і землі. Воістину, я думаю, Фірауне, що ти загинеш!»

Тоді він захотів вигнати їх із землі своєї, але Ми втопили його й тих, хто був із ним — усіх!

Після цього Ми сказали синам Ісраїля: «Заселяйте цю землю! А коли прийде остання обіцянка, то Ми зберемо всіх вас».

Ми зіслали [Коран] з істиною, і зійшов він із істиною. Ми відсилали тебе тільки вісником і застерігачем!

Ми розділили Коран, щоб ти читав його людям поволі, й зіслали його як одкровення!

Скажи: «Віруєте ви в нього, чи не віруєте — байдуже. Ті, кому було дано знання перед цим, падають, торкаючись підборіддям землі, коли їм його читають!»

Вони кажуть: «Преславний Господь наш, і обіцянку Господа нашого неодмінно буде виконано!»

Вони вклоняються до землі, плачуть і це додає їм смирення.

Скажи: «Чи закликаєте ви Аллага, чи закликаєте ви Милостивого — як би не закликали ви Його, Йому належать прекрасні імена». І не підвищуй голосу в молитві своїй і не говори пошепки, а вибери середнє між цим.

Скажи: «Хвала Аллагу, Який не мав дитини, і Якому немає рівного у владі, і не потрібен Йому захисник від приниження». І звеличуй Його звеличенням!

Хвала Аллагу, Який зіслав рабу Своєму Писання й не допустив у ньому жодних суперечностей,

але зробив правильним, щоб застерегти ним від Своєї жорстокої кари й сповістити добру звістку віруючим, які роблять добрі справи. Воістину, для них — найкраща винагорода,

яку вони матимуть вічно!

І щоб застерегти тих, які кажуть: «Милостивий узяв Собі сина!»

Ні в них самих, ні в батьків їхніх немає знання про це. Великий гріх — слово, що виходить із вуст їхніх! Воістину, вони кажуть неправду.

Можливо, ти побиваєшся через те, що вони не вірують у цю розповідь?

Воістину, Ми зробили прикрасою все, що на землі, щоб перевірити людей — чиї вчинки кращі?

Воістину, Ми перетворимо це все на безплідну рівнину!

Чи ти думаєш, що люди печери та ар-Ракима були найдивовижніші серед Наших знамень?[CCXXI] ——— [CCXXI] Як зазначають тлумачі, під «ар-Раким» мається на увазі скрижаль із іменами юнаків.

Коли юнаки сховалися в печері й сказали: «Господи наш! Даруй нам милість від Себе й веди нас правильним шляхом у нашій справі!»

Ми запечатали в печері вуха їхні на багато років![CCXXII] ——— [CCXXII] «Запечатати вуха» — цей вислів в арабській мові має значення «приспати», «змусити когось спати».

А потім Ми розбудили їх, щоб дізнатися, яка з двох груп найточніше вирахує, скільки вони перебували там!

Ми розповімо тобі їхню правдиву історію. Це були юнаки, які увірували в Господа свого, і Ми зміцнили їх на прямому шляху!

Ми зміцнили їхні серця, коли вони встали й сказали: «Господь наш – Господь небес і землі, і ми ніколи не будемо звертатися до жодного бога, крім Нього, бо це було б щось неправильне!

Деякі люди з нашого народу взяли собі інших богів крім Нього. Чого ж не наведуть вони ясного доказу про це? Хто ж більший нечестивець, ніж той, хто вигадує про Аллага всіляку неправду?

Якщо ви полишили їх і те, чому вони поклоняються замість Аллага, то сховайтеся в печері. Господь ваш прихилить на вас милість Свою й полегшить справу вашу!

Ти побачив би, що ранкове сонце відхиляється від їхньої печери вправо, а наприкінці дня відвертається вліво. А вони були всередині. Це — одне зі знамень Аллага, і кого Аллаг веде прямим шляхом, той іде прямим шляхом, а кого зіб’є зі шляху, тому немає ні захисника, ні провідника.

Ти б вирішив, що вони не сплять, хоч вони спали. Ми перевертали їх то на правий бік, то на лівий. І пес їхній, випроставши лапи, лежав перед входом. Якби ти знайшов їх там, то вжахнувся б і втік.

Так Ми розбудили їх, щоб вони розпитали один одного. Один із них запитав: «Скільки часу ви були тут?» Ті відповіли: «День або частину дня». А інші мовили: «Господь ваш краще знає, скільки ви були тут! Тож відішліть когось із вас до міста зі сріблом вашим. Нехай він подивиться, яка їжа там найкраща, й принесе вам поїсти. Та нехай буде обережний, щоб ніхто не здогадався про вас!

Якщо вони знайдуть вас, то каменують або навернуть до своєї релігії, і ви ніколи не досягнете успіху».

Так Ми розповіли це людям, щоб вони знали, що обіцянка Аллага правдива й немає сумніву в настанні Часу. Люди почали сперечатися про [юнаків] і сказали: «Збудуйте над ними споруду! Їхньому Господу краще знати про них!» Але ті, чия думка переважила, відповіли: «Справді, ми збудуємо над ними храм!»

Дехто каже: «Їх було троє, а четвертий був пес». Інші кажуть: «П’ятеро, а шостий — пес», — вони намагаються відгадати потаємне. Ще кажуть: «Семеро, а пес їхній — восьмий». Скажи: «Господь мій краще знає, скільки їх було. І це відомо лише небагатьом». Сперечайся з ними тільки привселюдно й не питай про [юнаків] нікого!

І ніколи не говори: «Я зроблю це завтра»,

[не додавши]: «Якщо побажає Аллаг!» А якщо забув, то згадай Господа твого й кажи: «Можливо, Господь іще більше наблизить мене до прямого шляху».

Тож вони перебували в печері триста років і ще дев’ять.

Скажи: «Аллаг краще знає, скільки вони там були!» Йому належить потаємне небес і землі. Як прекрасно Він бачить їх і чує! Немає Захисника, крім Нього, й немає Йому рівного у владарюванні!

І читай те, що зіслано Тобі з Писання Господа твого. Немає змін у словах Його, і ти не знайдеш притулку в когось іншого.

Терпи разом із тими, які кличуть Господа свого зранку та ввечері, прагнучи до лику Його. Не відвертай очей своїх від них, бажаючи прикрас земного життя. Та не корися тим, чиї серця Ми зробили неуважними до згадки про Нас, тим, хто йде за своїми пристрастями. Марні вчинки їхні!

Скажи: «Істина — від Господа вашого! Хто хоче, нехай вірує, а хто не хоче, нехай не вірує». Воістину, Ми приготували для нечестивців вогонь, який накриє їх, наче намет. А коли вони проситимуть допомоги, то допоможуть їм водою, схожою на розтоплений метал, який лишає опіки на обличчях. Гидкий цей напій і погана така обитель!

А щодо тих, які увірували й робили добро, то Ми не залишимо без винагороди праведні вчинки.

На них чекають сади Едену, де течуть ріки. Їхніми прикрасами будуть браслети із золота, вони вберуться в зелені шати з атласу й парчі й лежатимуть тут на ложах! Яка прекрасна ця винагорода, яка чудова ця обитель!

Наведи їм притчу про двох чоловіків. Ми дарували одному з них два виноградники, оточили їх пальмами й зростили між ними ниву.

В обох садах визрівали плоди, й ніщо з них не пропадало. Ми зробили між ними струмок.

Один чоловік мав [багато] плодів і, розмовляючи зі своїм приятелем, сказав йому: «Статок мій більший за твій і я маю більше нащадків!»

І він увійшов до свого саду, згрішивши проти самого себе, та сказав: «Я не думаю, що цей сад колись зникне.

І я не думаю, що прийде Час. Та якщо повернуть мене до Господа мого, то я справді віднайду там щось краще, ніж це!»

Розмовляючи з ним, його товариш сказав: «Невже ти не віруєш у Того, Хто створив тебе з праху, потім — із краплі, а потім зробив тебе чоловіком?

Для мене Аллаг — Господь мій і я не додаю Йому рівних!

Чому ти, ввійшовши до свого саду, не сказав: «Так побажав Аллаг! Немає сили, крім як в Аллага!»? Ти думаєш, що я бідніший за тебе статком і нащадками,

а, можливо, Господь мій дасть мені щось краще за твій сад, а на нього нашле кару з неба, й він обернеться на пустелю!

Або ж води його підуть під землю, а ти не зможеш віднайти їх!»

І згинули плоди його, тож почав ламати він руки собі, шкодуючи про витрачене на сад, підпори якого завалилися. І вигукнув він: «Якби я не додавав Господу рівних!»

І не було нікого, хто допоміг би йому замість Аллага, і сам собі він теж не допоміг.

Допомога тут можлива тільки від істинного Бога. У Нього — найкраща винагорода й найкращий вихід!

І наведи їм притчу про земне життя. Воно подібне до води, яку Ми проливаємо з неба. Земні рослини поглинають її, а потім висихають, і розвіює їх вітер. Так, Аллаг спроможний на кожну річ!

Багатство й сини — прикраси земного життя. Але нетлінні добрі вчинки отримають кращу винагороду в Господа твого, і краще сподіватися саме на них.

Того Дня Ми змусимо гори рухатися, й ти побачиш землю пустою. Ми зберемо всіх, і ніхто від Нас не сховається!

Вони стануть лавами перед Господом твоїм: «Справді, ви прийшли до Нас такими, якими Ми створили вас уперше. Але ж ви й не думали, що обіцянку буде виконано!»

Покладуть книгу й ти побачиш, як перелякаються грішники від того, що [записано] в ній. І скажуть: «Щоб нам згинути! Що за книга! Там не забуто ніщо — ні мале, ні велике, усе пораховано!» Вони знайдуть там усі вчинки свої, і Господь твій ні з ким не вчинить несправедливо.

Ось Ми сказали ангелам: «Вклоніться Адаму!» І вклонилися всі, крім Ібліса. Він був джином і не послухався наказу Господа свого. Невже ви берете його та його нащадків покровителями замість Мене, хоч вони ваші вороги? Мерзотна ця заміна для нечестивців!

Вони не були свідками створення небес і землі та їх самих. І Ми не беремо помічниками тих, які збивають із правильного шляху!

Того Дня Він скаже: «Кличте рівних Мені, про яких ви думали!» Вони покличуть їх, але ті не відповідатимуть їм. А Ми зведемо між ними згубну перешкоду!

Грішники побачать вогонь і подумають, що саме це — їхнє місце. І не знайдуть вони порятунку від нього!

Ми пояснили людям у цьому Корані різні притчі, але ж людина надто багато сперечається!

Що завадило людям увірувати, коли прийшов до них прямий шлях, і просити прощення в Господа свого, як не їхнє прагнення до того, що сталося із їхніми попередниками, або й те, що вони вимагали негайної кари [як доказу]?

Ми відсилали посланців тільки як вісників і застерігачів. Але ті, які не вірують, сперечаються, намагаючись спростувати своєю брехнею істину. Вони глузують із Моїх знамень і того, від чого їх застерігають.

Хто ж несправедливіший за того, кому нагадали про знамення Господа його, а він знехтував ними й забув про свої вчинки? Воістину, Ми накрили їхні серця завісою, щоб не зрозуміли вони [Корану]. Вуха їхні вразила глухота! Якщо ти покличеш їх на прямий шлях, то вони ніколи не стануть на нього!

Господь твій — Прощаючий, Володар милості. Якби Він карав їх за те, що вони скоїли, то прискорив би їхню кару. Але призначений час і не знайдуть вони порятунку від нього!

Це сталося з селищами, які були знищені Нами за гріхи жителів їхніх. Ми встановили час загибелі їхньої.

Якось сказав Муса своєму слузі: «Я буду йти, поки не досягну того місця, де зливаються два моря, навіть якщо витрачу на це багато років».

І коли вони досягли того місця, то виявилося, що вони забули свою рибу. І раптом вона рушила в море.

І коли вони пішли далі, сказав Муса своєму слузі: «Принеси нашу їжу, бо ми втомлені труднощами шляху нашого».

Той відповів: «Послухай! Коли ми сховалися під скелею, я забув там рибу. Це шайтан змусив мене забути її та не згадати про неї. І вона попливла в море якимось дивним чином!»

Сказав Муса: «Це те, чого ми чекали!» І вони пішли назад тим самим шляхом.

Там вони знайшли одного з Наших рабів, якому Ми дарували милість від Себе та якому Ми дарували від Себе знання.

Муса сказав йому: «Чи можу я піти за тобою, щоб навчитися того, що дано тобі знати про прямий шлях?»

Той відповів: «Воістину, ти не матимеш достатньо терпіння зі мною!

Та й як тобі витерпіти те, про що ти не маєш знання?»

Сказав Муса: «Якщо побажає Аллаг, то я буду терплячий і слухатимуся тебе в усьому!»

Той мовив: «Якщо ти підеш зі мною, то не запитуй мене ні про що, поки я сам не розкажу тобі про це».

Вони рушили далі, й коли перебували в човні, той зробив у ньому дірку. Муса спитав: «Ти зробив дірку, щоб утопити людей на цьому човні? Справді, ти скоїв щось дуже погане!»

Той відповів: «Чи я не говорив тобі, що ти не матимеш достатньо терпіння зі мною?»

Муса мовив: «Не картай мене за те, про що я забув, і не роби мою справу важкою!»

Тож вони рушили далі, й коли зустріли хлопчика, той убив його. Муса запитав: «Ти вбив невинну душу, адже це не була відплата за іншу душу? Справді, ти скоїв щось дуже погане!»

Той відповів: «Чи я не говорив тобі, що ти не матимеш достатньо терпіння зі мною?»

Муса відповів: «Якщо після цього я запитаю ще щось, то покинь мене. Ось, я вже вибачився перед тобою!»

Тож вони рушили далі, поки не дійшли до одного селища й попросили в його жителів їжі, але ті відмовилися пригостити їх. Тут вони помітили стіну, яка вже ледь трималася, але той випрямив її. Муса сказав: «Якби ти захотів, то отримав би за це платню!»

Той відповів: «Тут ми й розійдемося з тобою. Я розповім тобі тлумачення того, на що в тебе не вистачило терпіння!

Щодо човна, то він належав біднякам, які мали промисел у морі. Я захотів пошкодити його, бо перед ними був цар, який силоміць забирав усі [цілі] човни!

Щодо хлопчика, то його батьки були віруючими, а ми боялися, що він зашкодить їм своїм безчестям та невір’ям.

Ми захотіли, щоб Господь їхній взамін дарував їм того, хто буде чистішим і ближчим до милосердя!

Щодо стіни, то вона належала двом хлопчикам-сиротам із міста, і під нею був скарб. Їхній батько був праведником, і Господь твій побажав, щоб вони досягли повноліття й дістали скарб із милості Господа твого. Я не діяв на свій розсуд. Це тлумачення того, на що в тебе не вистачило терпіння!»

Тебе запитують про Зуль-Карнайна. Скажи: «Я розкажу вам згадку про нього!»

Воістину, Ми зміцнили його на землі й дарували Йому шлях до кожної речі.

Тож він пішов шляхом,

поки не досягнув місця, де заходить сонце. Він побачив, що воно сідає в каламутне джерело, й знайшов коло нього людей. Ми сказали: «О Зуль-Карнайне! Ти можеш їх скарати, а можеш зробити їм добро!»

Він сказав: «Хто вчинив несправедливо, того Ми скараємо, потім він повернеться до Господа свого. Той каратиме його тяжкою карою!

А хто увірував і чинив праведно, той матиме найкращу винагороду, й ми дамо йому легкі накази».

Він пішов шляхом далі,

поки не досягнув місця, де сходить сонце. Він побачив, що воно сходить над людьми, яким Ми не дали жодного захисту від нього.

Отак! Ми осягаємо знанням усе, що відбувалося з ним.

Він пішов шляхом далі,

поки не досягнув [долини] між двома горами й знайшов перед ними людей, які майже не розуміли його мови.

Вони сказали: «О Зуль-Карнайне! Воістину, Яджудж і Маджудж поширюють безчестя на землі. Може, ми заплатимо тобі данину, щоб ти зробив між нами та ними загорожу?»

Він мовив: «Те, чим укріпив мене Господь мій, ще краще. Допоможіть мені силою, і я встановлю перепону між вами та ними.

Несіть мені залізні балки!» Заповнивши простір між двома схилами, він сказав: «Роздмухуйте!» А коли балки почервоніли від вогню, він мовив: «Принесіть мені розтоплену мідь, щоб я вилив її на них!»

Тож [Яджудж і Маджудж] не спромоглися ні перелізти стіну, ні пробити її.

Він сказав: «Це — милість від мого Господа. І коли прийде обіцяне моїм Господом, Він розтрощить її на шматки. Обіцянка Господа мого — істина!»[CCXXIII] ——— [CCXXIII] Мається на увазі вихід Яджуджа й Маджуджа перед Судним Днем.

Одного дня Ми дозволимо їм поєднатися одне з одним. Потім засурмить ріг і Ми зберемо всіх разом!

І цього дня Ми ясно покажемо геєну невіруючим –

тим, чиї очі були закриті пеленою, яка віддаляла від згадки про Нас, і чиї вуха не могли слухати.

Невже ті, які не вірували, думали, що вони візьмуть покровителями Моїх рабів замість Мене? Воістину, Ми приготували геєну як обитель для невіруючих!

Скажи: «Чи не розповісти вам про тих, які через свої вчинки втратять найбільше?

Про тих, чиї зусилля заблукали в земному житті, хоч вони думали, що роблять добро?

Це ті, які не вірують у знамення Господа їхнього й зустріч із Ним. Марні вчинки їхні й не будуть вони в День Воскресіння нічого важити!»

За те, що вони не вірували й глузували з Наших знамень і посланців, винагородою їм буде геєна.

Воістину, обителлю тих, які увірували й робили добрі справи, будуть сади Фірдауса.[CCXXIV] ——— [CCXXIV] Фірдаус — «найвищий сад раю» (аль-Багаві).

Вони будуть там вічно, не бажаючи ніяких змін.

Скажи: «Якби море стало чорнилом для слів Господа мого, то воно вичерпалося б раніше, ніж вичерпалися б слова Господа мого, навіть якби додали ще одне море».

Скажи: «Воістину, я — така сама людина, як і ви. Тільки відкрито мені, що Бог ваш — Бог Єдиний. І хто сподівається на зустріч із Господом своїм, то нехай робить добрі справи й не додає Господу своєму рівного в поклонінні!»

Каф. Га. Я. Айн. Сад.

Згадка про милість Господа твого до раба Його Закарії.

Коли він закликав Господа свого таємно,

сказавши: «Господи, кістки мої ослабли, голова виблискує сивиною, а раніше, пам’ятаю, я не був розчарований у своїх молитвах до Тебе.

І, воістину, я боюся [вчинків] моїх родичів після смерті моєї, а дружина моя безплідна. Тож дай мені нащадка від Тебе,

який наслідує мене й рід Якуба. І зроби його, Господи, таким, щоб Ти був ним задоволений!»

О Закаріє! Воістину, Ми тішимо тебе звісткою про хлопчика на ім’я Ях’я. Раніше Ми не створювали нікого з таким іменем.

Той відповів: «Господи! Як може бути в мене хлопчик, коли моя дружина безплідна, і я немічний від старості»?

Сказали йому: «Так сказав Господь твій: «Це легко для Мене, бо Я перед цим уже створив тебе, хоч ти й був нічим».

Він відповів: «Господи, дай мені знамення!» Сказав [Господь]: «Знаменням тобі буде те, що три ночі не розмовлятимеш ти із людьми, хоча й не будеш німим!»

Вийшов Закарія зі святилища й відкрився їм: «Воістину, прославляйте [Аллага] вранці й увечері!»

О Ях’є! Міцно тримайся Писання! І дарували Ми йому мудрість іще в дитинстві,

жертовність від Нас і чистоту. І був він богобоязливим

і добрим до своїх батьків, і не був він гордим чи неслухняним.

Мир йому в день народження, в день смерті та в день воскресіння до життя!

І згадай у Писанні Мар’ям, коли вона віддалилася від своїх рідних у місце східне

і сховалася від них за завісою. І Ми послали до неї Нашого Духа, який уподібнився статному чоловіку.

Вона сказала: «Воістину, шукаю в Милостивого захисту від тебе, хіба що ти богобоязливий!»

Він відповів: «Воістину, я тільки посланець Господа твого й маю дарувати тобі пречистого хлопчика!»

Вона сказала: «Як може бути в мене хлопчик, коли жоден чоловік не торкався мене й не була я блудницею?»

Він сказав: «Так станеться, бо сказав те Господь твій. Це легко для Нього!» І Ми зробимо його знаменням для людей та милістю від Нас. Цю справу вже вирішено!

Тож вона завагітніла й віддалилася в місце далеке.

Підійшла з пологовими муками до стовбура пальми й сказала: «Як би я хотіла вмерти раніше й бути назавжди забутою!»

І вигукнув з-під неї [Іса]: «Не журись, Господь створив біля тебе струмок!

Нахили до себе стовбур пальми й струсони — на тебе посипляться свіжі фініки!

Їж, пий та заспокойся! А якщо побачиш якусь людину, то скажи: «Я дала Милостивому обітницю постити й не стану розмовляти сьогодні ні з ким із людей!»

Вона прийшла до своїх рідних, несучи його. Сказали ті: «О Мар’ям! Ти зробила жахливу річ!

О сестро Гаруна! Батько твій не був поганою людиною і мати твоя не була розпусницею!»

Та вона вказала на [Ісу]. Вони запитали: «Як ми можемо говорити з ним, коли він — немовля?»

Він сказав: «Воістину, я — раб Аллага. Він дарував мені Писання й зробив мене пророком.

Він зробив мене благословенним [усюди], де б я не був, зобов’язав мене молитися й давати закят, доки я буду жити,

бути шанобливим до матері моєї й не зробив мене зверхнім, нещасним.

Мир мені в день мого народження, в день моєї смерті та в день, коли я воскресну до життя!»

Такий Іса, син Мар’ям. Це — правдиве слово про нього — про кого вони так сперечаються.

Не годиться Аллагу народжувати, Преславний Він! Коли вирішує Він щось, то тільки говорить: «Будь!» — і воно є.

І, воістину, Аллаг — мій Господь і ваш Господь. Тож поклоняйтеся Йому, це — прямий шлях!

Сперечаються між собою різні групи. Горе невіруючим від того, в чому вони пересвідчаться у Великий День!

Як же ясно вони будуть чути й бачити того Дня, коли постануть перед Нами! Але ж сьогодні нечестивці справді блукають у явній омані!

Тож попередь їх про День Втрат, бо рішення про них уже прийнято, але вони не зважають на це та не вірують.

Воістину, Ми успадкуємо землю й тих, хто на ній, і вони повернуться до Нас!

І згадай у Писанні Ібрагіма. Воістину, він був праведником, пророком.

Коли він сказав своєму батькові: «Батьку мій! Чому ти поклоняєшся тому, що не чує й не бачить і не порятує тебе ні від чого?

Батьку мій! До мене прийшло знання, яке не було відкрито тобі. Іди за мною, я поведу тебе прямим шляхом!

Батьку мій! Не поклоняйся шайтану, бо шайтан не послухався Милостивого!

Батьку мій! Воістину, я боюся, що впаде на тебе кара від Милостивого й ти станеш приятелем шайтана!»

Той відповів: «Невже ти відступишся від моїх богів, Ібрагіме? Якщо ти не вгамуєшся, то я справді поб’ю тебе камінням! Залиш мене надовго!»

Сказав [Ібрагім]: «Мир тобі! Я проситиму прощення для тебе в Господа, воістину, Він — поблажливий до мене!

Але я зрікаюся вас і тих, до кого ви молитесь замість Аллага. І я звертаюсь до Господа мого. Можливо, Він не відмовить мені в цьому, і я не буду нещасним».

Коли полишив він їх і тих, кому вони поклонялися замість Аллага, Ми дарували йому Ісхака та Якуба й зробили їх пророками.

Наділили Ми їх милістю Нашою й лишили про них високе, правдиве слово!

Згадай у Писанні Мусу — він був щирим, був посланцем і пророком.

Покликали Ми його з правого боку гори, наблизивши до Себе, й розмовляли з ним потаємно.

І дарували Ми йому з Нашої милості брата його Гаруна, пророка.

І згадай у Писанні Ісмаїля — воістину, він був правдивим в обіцянках, був посланцем і пророком.

І наказав він своїм людям молитися й давати закят; і його Господь був задоволений ним.

І згадай у Писанні Ідріса — воістину, він був праведником, пророком!

Ми піднесли його на високе місце.

Це — ті, кого наділив Аллаг благами, вони — пророки, нащадки Адама й тих, кого порятували Ми разом із Нухом; нащадки Ібрагіма та Ісраїля, одні з тих, кого Ми повели прямим шляхом і обрали. Коли читали їм знамення Милостивого, вони низько вклонялися й плакали.

Змінили їх нащадки, які перестали молитися й пішли за своїми ницими бажаннями. Вони прийдуть до загибелі!

Окрім тих, які покаялися, увірували й робили добро — вони ввійдуть до раю й не будуть там нічим ображені!

В сади Едену, які Милостивий пообіцяв Своїм рабам. Воістину, обіцянка Його буде виконана!

Не почують вони там марних розмов, а лише слова: «Мир!»; їм — наділ їхній вранці та ввечері!

Таким є рай. Успадкують його ті з Наших рабів, які богобоязливі.

[Сказали ангели]: «Ми сходимо тільки за наказом Господа твого, належить Йому те, що попереду нас, і те, що позаду нас. І Господь твій не забуває нічого!»

Господь небес, землі й того, що поміж ними! Поклоняйся Йому та будь твердим у цьому! Чи знаєш ти рівного Йому?

І запитує людина: «Коли я помру, невже повернуть мене до життя?»

Хіба людина не пам’ятає, як колись Ми створили її, хоч вона була раніше нічим?

І клянуся Господом твоїм, Ми зберемо і їх, і шайтанів, поставивши потім навколо геєни на коліна.

Потім зберемо з кожної групи тих, хто найвпертіше не слухався Милостивого.

Нам краще знати, хто з них заслуговує місця у вогні!

І, воістину, нема серед вас таких, хто не пройде над геєною! Це вирішено Господом твоїм остаточно.[CCXXV] ——— [CCXXV] У цьому аяті міститься вказівка на ас-Сірат — міст над геєною, по якому пройде кожен.

Потім Ми врятуємо тих, які богобоязливі, а несправедливих залишимо там на колінах.

І коли читають їм Наші знамення, невіруючі говорять тим, які увірували: «Яка з двох груп вища й краща за місцем?»

О, скільки ж поколінь до них Ми знищили! А вони переважали їх і багатством, і зовнішнім виглядом.

Скажи: «Тим, хто заблукав, хай подовжить Милостивий життя, доки не побачать вони обіцяне їм — чи покарання, чи прихід Часу. Тоді вони знатимуть, чиє місце гірше та чиє військо слабше».

І зміцнює Аллаг на прямому шляху тих, хто встав на нього; нетлінні добрі вчинки кращі перед Господом твоїм за винагородою і відплатою!

Чи бачив ти того, хто не увірував у Наші знамення й сказав: «Я неодмінно стану наділеним багатством і дітьми»?

Чи знає він потаємне, чи, може, уклав завіт із Милостивим?

Та ж ні! Ми запишемо сказане ним і збільшимо йому покарання.

І дійде до Нас сказане ним, і він постане перед Нами одинаком.

Вони поклоняються, крім Аллага, іншим богам, щоб отримати від них могутність.

Але ж ні! Вони відкинуть їхнє поклоніння й стануть їм ворогами!

Хіба ти не знаєш, що Ми відіслали до невіруючих шайтанів, щоб вони підбурювали їх?

Тож не поспішай з ними! Ми рахуємо число [вчинків] їхніх.

Одного дня Ми покличемо богобоязливих до Милостивого почесним почотом,

а грішників поженемо в геєну — спраглими!

Ніхто не отримає заступництва, крім тих, хто має завіт із Аллагом.

І ще кажуть: «Милостивий узяв сина».

Справді, ви стверджуєте жахливу річ!

Від цього здатні розколотися небо, розсипатися земля й зруйнуватися гори!

Від того, що вони приписали Милостивому сина!

Не годиться Милостивому мати сина!

Воістину, кожен із тих, хто на небесах і на землі, постане перед Аллагом лише як раб.

Він знає їхнє число й перелічив їх.

І кожен із них постане перед Ним у День Воскресіння одинаком.

Воістину, тих, які увірували й робили добрі справи, Милостивий наділив любов’ю.

І полегшили Ми [Коран] твоєю мовою, щоб ти сповістив його богобоязливим та застеріг ним людей, які сперечаються!

А скільки поколінь перед ними Ми знищили! Чи ти знайдеш хоч одного з них, чи почуєш їхній шепіт?

Та. Га.

Ми зіслали тобі Коран не для того, щоб завдати тобі страждань,

а тільки як згадку для тих, хто боїться.

Зіслав його Той, Хто створив землю й високі небеса.

Милостивий утвердився на троні,

Йому належить те, що на небесах і на землі, й те, що між ними, а також те, що під землею.

Чи промовлятимеш уголос, [чи ні] — воістину, Він знає таємне й найбільш приховане!

Аллаг! Немає бога, крім Нього, Йому належать найпрекрасніші імена!

Чи дійшла до тебе розповідь про Мусу?

Коли Він побачив вогонь і сказав своїм людям: «Зачекайте, я помітив вогонь! Можливо, я принесу вам від нього головню чи знайду за вогнем правильний шлях!»

І коли він підійшов туди, то покликали його: «О Мусо!

Воістину, Я — Господь твій! Зніми взуття своє, воістину, ти опинився у священній долині Тува!

І Я обрав тебе. Слухай те, що відкривається тобі!

Воістину, Я — Бог і немає бога, крім Мене! Тож поклоняйся Мені й звершуй молитву, щоб пам’ятати про Мене!

Воістину, Час настане! Але Я приховаю строк приходу його, щоб відплатити кожній душі за те, в чому вона поспішала!

Нехай не відвертає тебе від Часу той, хто не увірував у нього та йшов за своїми пристрастями. Інакше ти загинеш!

А що це в твоїй правій руці, Мусо?»

Той відповів: «Це — моя палиця. Я спираюся на неї, збиваю листя для своїх овець і для іншого вона годиться».

Аллаг сказав: «Кинь її, Мусо!»

Він кинув її і палиця обернулася на змію та швидко поповзла!

Аллаг сказав: «Візьми її та не бійся! Вона стане тим, чим була.

Поклади свою руку за пазуху й знайдеш її чистою, без жодних плям. Ось тобі ще одне знамення,

щоб Ми показали тобі Наші великі знамення!

Іди до Фірауна, бо, воістину, він несправедливий!»

Муса сказав: «Господи! Розкрий серце моє

і полегши справу мою!

І розв’яжи вузол на вустах моїх,

щоб розуміли вони слова мої.

І дай мені помічника з родини моєї,

Гаруна, брата мого,

і додай мені сил через нього,

та зроби спільником у справі моїй –

щоб ми славили тебе часто,

й згадували тебе часто!

Ти ж бачиш нас!»

Аллаг сказав: «Уже дано тобі те, що ти просиш, Мусо!

Справді, Ми й перед тим були ласкаві до тебе,

коли Ми відкрили твоїй матері те, що відкрили:

«Поклади його в скриню та пусти річкою. Річка винесе його на берег, де його підбере Мій ворог і його ворог». Я простер на тебе Свою любов, щоб ти ріс на Моїх очах!

Приходить сестра твоя й говорить: «Може, вказати вам на того, хто про нього піклуватиметься?» Так Ми повернули тебе твоїй матері, щоб були радісні очі її, і щоб вона не журилася. Потім ти вбив одну людину, та Ми врятували тебе від смутку й випробовували тебе. Ти пробув довгі роки серед жителів Мад’яну, а тепер прийшов вказаний час, о Мусо!

І Я вибрав тебе для Себе!

Рушайте ж, ти і брат твій, із Моїми знаменнями та не забувайте згадувати Мене!

Ідіть до Фірауна, бо, воістину, він несправедливий!

Говоріть із ним лагідно — можливо, він схаменеться або налякається!»

Вони відповіли: «Господи наш! Воістину, Ми боїмося, що він одразу скарає нас чи вчинить несправедливо із нами!»

Аллаг відповів: «Не бійтеся! Я з вами, чую та бачу!

Ідіть до нього та скажіть: «Ми — посланці Господа твого! Відпусти разом із нами інших синів Ісраїля й не знущайся з них. Ми прийшли до тебе зі знаменням від Господа нашого! Мир тому, хто йде прямим шляхом!

Воістину, відкрито нам, що скарають того, хто заперечував і відвертався!»

Фіраун спитав: «Хто ваш Господь, Мусо?»

Той відповів: «Господь наш — Той, Хто дав кожній речі природу її, а потім повів прямим шляхом!»

Фіраун сказав «А що з давніми народами?»

Муса відповів: «Знання про це — тільки в мого Господа, в Писанні. Не помиляється Господь мій, нічого не забуває!»

Він — Той, Хто створив для вас землю ложем і зробив на ній шляхи для вас. Він пролив із неба воду! І Ми виростили завдяки їй пари різних рослин.

Споживайте самі й випасайте на них свою худобу! Воістину, в цьому знамення для тих, хто має розум!

Ми створили вас із землі й у землю вас повернемо. А потім іще раз виведемо вас звідти!

Ми показали йому всі Наші знамення, але він відкинув їх, не визнав

і сказав: «Невже ти прийшов, щоб вигнати нас із землі нашої своїми чарами, Мусо?

Справді, ми покажемо тобі таке саме чаклунство. Тож признач належне місце й час — щоб не порушили його ні ми, ні ти!»

Сказав Муса: «Визначеним часом для вас нехай буде День прикрас. А люди нехай зберуться зранку».

Фіраун пішов, зібрав усіх своїх чаклунів і повернувся.

Муса сказав їм: «Горе вам! Не зводьте на Аллага наклеп, а то Він вразить карою вас! Нещасний той, хто зводить наклеп!»

Ті почали сперечатися між собою, що робити, але говорили вони потайки,

й сказали: «Ці двоє — чаклуни. За допомогою своїх чарів вони прагнуть вигнати вас із вашої землі та звести вас із вашого найкращого шляху!

Тож приготуйте всі свої хитрощі й вийдіть єдиною лавою! Сьогодні успіху досягне той, хто переможе!»

Вони запитали: «О Мусо! Чи будеш кидати [палицю] першим чи, може, будемо перші ми?»

Той відповів: «Ні, нехай уже ви будете перші!» І через чари їхні здалося йому, що мотузки й палиці їхні почали рухатися.

І відчув Муса страх у душі своїй.

Ми сказали: «Не бійся! Воістину, ти подолаєш їх!

Кинь те, що в твоїй правій руці, і воно негайно проковтне те, що зробили вони, бо то тільки хитрощі чаклуна! Не переможе чаклун, де б він не був!»[CCXXVI] ——— [CCXXVI] Муса (мир йому!) кинув палицю, яка перетворилася на змію та проковтнула «мотузки й палиці» чаклунів.

І тоді впали чаклуни в земному поклоні й сказали: «Ми увірували в Господа Муси й Гаруна!»

[Фіраун] сказав: «Невже ви повірили йому без мого дозволу?! Воістину, він — ваш наставник, той, хто навчив вас чар! Я накажу відрубати вам руки й ноги навхрест і розіпнути вас на пальмових стовбурах! Тоді ви дізнаєтесь, чия кара сильніша й довговічніша!»

Вони відповіли: «Ми не віддамо тобі переваги перед тим, що прийшло до нас із ясних доказів, і перед Творцем нашим. Кажи свій вирок! Але ж він чинний тільки в цьому житті!

Воістину, Ми увірували в Господа нашого, щоб простив Він гріхи наші й чаклунство, до якого ти силував нас. А Аллаг — Кращий та Вічний!»

Хто постане перед Господом своїм грішником, той опиниться в геєні, де він не помре й не буде жити.

А ті, які постануть перед Ним віруючими, які робили добрі вчинки, ті опиняться на найвищих ступенях –

у садах Едену, де течуть ріки. І будуть вони там вічно! Це — винагорода для тих, хто очистився.

Справді, Ми відкрили Мусі: «Вийди вночі разом із Моїми рабами й проклади для них суху дорогу в морі! Не бійся, що тебе наздоженуть, і не лякайся!»

Фіраун вирушив їм навздогін разом зі своїм військом, але море накрило його.

Так Фіраун ввів свій народ в оману й не повів правильним шляхом.

О сини Ісраїля! Ми врятували вас від ворога! Та Ми ще раніше обіцяли вам це на правому схилі гори. Також Ми дарували вам манну й перепелів.

Їжте блага, якими Ми наділили вас, але не порушуйте дозволеного, інакше впаде на вас Мій гнів. Той, на кого впав гнів Мій, гине!

Воістину, Я прощаю тим, які покаялися, увірували, робили добро та йшли далі прямим шляхом!

Чому ти так швидко залишив свій народ, о Мусо?

Той відповів: «Вони йдуть слідом за мною! Я ж поспішав до Тебе, Господи, щоб Ти був задоволений мною!»

Аллаг сказав: «Ми випробовували народ твій після того, як ти пішов! Їх збив із прямого шляху самарянин!»

Тож Муса повернувся до народу свого розгніваним і засмученим. Він вигукнув: «О народе мій! Хіба Господь ваш не дав вам прекрасної обіцянки? Чи надто тривалим видався вам цей строк, чи, може, ви хочете, щоб упав на вас гнів Господа вашого, і тому ви порушили те, що обіцяли мені?»

Вони відповіли: «Ми не порушували обіцянки, даної тобі. Але ж ми несли важкий тягар — прикраси того народу. Ми жбурнули їх [у вогонь] – так само зробив і самарянин».

Він виплавив їм подобу тільця, яка ще й ревла та сказав: «Оце — ваш Господь і Господь Муси, але він забув Його».[CCXXVII] ——— [CCXXVII] Як пояснюють тлумачі, «подоба тільця» ревла завдяки спеціальним отворам, у які заходив вітер.

Невже вони не бачили, що він не говорить із ними й не може ні завдати їм шкоди, ні принести користі?

Справді, Гарун уже говорив їм: «Народе мій! Вас лише спокушають цим! Воістину, ваш Господь — це Милостивий! Ідіть за мною та слухайтесь наказів моїх!»

Вони відповіли: «Ми не перестанемо поклонятися йому, поки не повернеться до нас Муса».

А той сказав: «О Гаруне! Що завадило тобі, коли ти побачив оману їхню,

йти за мною? Чому ти не послухався мого наказу?»

Той відповів: «О сину моєї матері! Не тримай мене за бороду й за голову! Я боявся, що ти скажеш: «Ти посіяв розбрат між синами Ісраїля та не послухався слова мого!»

Муса сказав: «О самарянине! А ти чого хотів?»

Той відповів: «Я бачив те, чого не бачили вони. Я взяв жменю піску зі слідів посланця й кинув її [у вогонь], бо саме так я захотів зробити!»

Муса вигукнув: «Вийди геть! Воістину, в нинішньому житті ти будеш говорити: «Не торкайтеся мене!» І чекає тебе обіцяне й не омине тебе воно! Поглянь на свого бога, якому ти поклонявся: ми неодмінно спалимо його, а потім розвіємо попіл над морем!

Ваш Бог — тільки Аллаг, окрім Якого немає бога, і Він осягає знанням кожну річ!»

Так Ми розповідаємо тобі звістки про те, що вже минуло. І Ми дали тобі від Себе нагадування!

І хто відвернеться від цього, той понесе в День Воскресіння важкий тягар.

І буде він із ним вічно. Який же лихий цей тягар!

Того Дня засурмлять у ріг, і буде зібрано грішників, і будуть вони синьоокі.

Вони розмовлятимуть одне з одним пошепки: «Воістину, ви пробули там лише днів із десять!»

Ми краще знаємо про те, що вони кажуть — навіть коли говорить найкращий із них: «Ви пробули там тільки день!»

Тебе запитують про гори. Скажи: «Мій Господь розвіє їх на порох

і перетворить на рівну пустелю.

І ти не побачиш там ні урвища, ні пагорба!»

Того Дня вони підуть за глашатаєм і не зможуть ухилитися від нього. Голоси будуть смиренні перед Милостивим, і ти не почуєш нічого, крім шепоту.

Того Дня не допоможе нічиє заступництво — крім тих, кому дозволив це Милостивий і чиїм словом Він задоволений.

Він знає їхнє минуле й майбутнє, а вони не здатні осягнути Його знанням.

І будуть вони принижені перед Живим, Сущим. І розчарується той, хто ніс тягар своєї несправедливості!

А хто робив добро й був віруючим, той нехай не боїться ні несправедливості, ні образи!

Так Ми зіслали Коран арабською мовою та роз’яснили в ньому погрози. Можливо, вони боятимуться, або ж він буде їм нагадуванням!

Всевишній Аллаг, Істинний Володар! Тож не поспішай із Кораном, поки не буде завершено одкровення тобі. Скажи: «Господи, додай мені знання!»

Раніше Ми взяли завіт із Адамом, але він забув його. І Ми не знайшли в ньому рішучості!

І коли Ми сказали ангелам: «Вклоніться низько Адаму!» — то вклонилися всі, крім Ібліса, який відмовився.

Тоді Ми сказали: «О Адаме! Воістину, це — ворог тобі й дружині твоїй! Стережися, щоб не вигнав тебе з раю, а то будеш ти нещасним.

Тут ти не голодуватимеш, не ходитимеш роздягнений,

не страждатимеш від спраги й від спеки!»

Але почав нашіптувати йому шайтан, говорячи: «О Адаме! Чи не показати тобі дерево вічності й неминущої влади?»

Вони скуштували з нього та й побачили наготу свою. І почали прикриватися листям із дерев райських. Не послухався Адам Господа свого й заблукав.

Але потім Господь обрав його, прийняв каяття й наставив на прямий шлях.

Аллаг сказав: «Вийдіть із раю обоє! Нащадки ваші будуть ворогами одне одному! Та якщо Я дарую вам Свій прямий шлях, то той, хто буде йти цим прямим шляхом, не заблукає та не буде нещасним.

А той, хто відвернеться від Мого нагадування, той матиме важке життя, а в День Воскресіння Ми піднімемо його сліпим!»

Він скаже: «Господи! Чому ти воскресив Мене сліпим? Я ж був зрячим!»

Аллаг скаже: «Так само, як Ми показували тобі Наші знамення, а ти забув їх, і ти будеш забутий сьогодні!»

Отак Ми винагороджуємо тих, хто був порушником та не увірував у знамення Господа свого. А покарання в наступному житті — сильніше й довговічніше!

Чи не привело їх на прямий шлях те, що Ми знищили стільки поколінь перед ними! Вони ходять по руїнах домівок їхніх — у цьому знамення для обдарованих розумом!

Якби не попереднє слово Господа твого та не встановлений строк, [покарання] було б негайним!

Май терпіння до того, що вони кажуть, і прославляй Господа свого перед сходом і заходом сонця; прославляй у нічні часи та вдень — можливо, ти будеш задоволений!

Не заглядайся на те, чим Ми наділили деяких людей, щоб випробувати їх. Це — блиск земного життя, а винагорода Господа твого краща й довговічніша!

Накажи своїй родині звершувати молитву й будь у ній терплячим. Ми не просимо в тебе наділу, а Ми самі наділяємо тебе. А порятунок — для богобоязливих !

Запитують [невіруючі]: «Чому він не прийде до нас із якимось знаменням від Господа його?» Та чи не з’явився їм ясний доказ –у давніх сувоях?

Якби Ми знищили їх покаранням раніше за [Мухаммада], то вони б сказали: «Господи наш! Чому Ти не відіслав до нас посланця? Ми пішли б за його знаменнями ще перед тим, як стали приниженими й зганьбленими!»

Скажи: «Всі чекають [Часу]! Чекайте й ви! Тоді ви дізнаєтеся, хто йде прямим шляхом!»

Наблизився до людей час відплати, а вони в невігластві своєму відвертаються.

Яке б нове нагадування Аллага до них не приходило, вони слухають його, бавлячись,

із неуважним серцем. Нечестивці таємно шепотіли: «Невже він не така сама людина як і ми? Невже ви підете за чарами, які самі бачите?»[CCXXVIII] ——— [CCXXVIII] Ат-Табарі коментує слова «нечестивців», які «таємно шепотіли»: «Одні з них говорили іншим: «Невже ви приймете ці чари й повірите в них, коли самі знаєте, що це — чари?» Вони мали на увазі Коран».

Скажи: «Мій Господь знає те, що говорять і на небесах, і на землі. А Він — Всечуючий, Всезнаючий!»

Але вони говорять: «Якісь уривчасті видіння! Та він вигадав це! Він — поет! Нехай прийде до нас зі знаменням, яке було в перших посланців!»

Жодне селище, яке Ми знищили, не увірувало. Невже й вони не увірують?

І раніше за тебе Ми відсилали чоловіків, яким давали одкровення. Запитайте про це в людей Нагадування, якщо ви не знаєте![CCXXIX] ——— [CCXXIX] Більшість тлумачів вважає, що під «людьми Нагадування» («агль аз-зікр») маються на увазі «люди Писання» — юдеї та християни. Ібн Касір, наприклад, пише: «Запитайте у вчених різних громад, таких як юдеї, християни та інші групи: «Посланці, які приходили до вас, були людьми чи ангелами?» Вони були людьми, й така повнота Божої милості до Його творіння, адже Він відсилає посланців, схожих на вас, які можуть донести послання, а ви можете його взяти».

Ми не створили їх плоттю, якій не потрібна їжа, і вони не були безсмертними!

А потім Ми виконали обіцянку: врятували їх разом із тими, кого побажали, й знищили порушників!

Ми зіслали вам Писання, а в ньому — згадка про вас! Невже ви не розумієте?

Скільки Ми знищили селищ, жителі яких були несправедливими! Після них Ми створили інші народи.

Коли вони відчули Нашу міць, то почали тікати звідти.

Не тікайте! Поверніться туди, де ви розкошували, де житла ваші! Можливо, вас запитають![CCXXX] ——— [CCXXX] «Вас запитають» — аль-Багаві коментує: «Сказав ібн Аббас: «Про вбивство вашого пророка!» А Катада сказав: «Щось про ваше земне життя».

Вони говорили: «Горе нам! Воістину, ми були несправедливими!»

Вони голосили так, доки Ми не перетворили їх на зів’ялу ниву.

Ми не створювали небес, землі й того, що між ними, бавлячись.

Коли б Ми прагнули забави, то зробили б її з того, що маємо — якби взагалі це робили!

Та ж ні! Ми вражаємо істиною брехню, й вона трощить її. І та зникає! Горе вам за те, що ви вигадуєте!

Йому належать усі, хто на небесах і на землі! А ті, хто поряд із Ним, не гордують поклонінням Йому й не втомлюються!

Вони невтомно прославляють Його вночі та вдень!

Невже вони роблять собі із землі богів, які були б здатні воскрешати?[CCXXXI] ——— [CCXXXI] Аль-Багаві коментує: «Ідеться про ідолів із дерева й каміння, а вони походять із землі».

Якби були інші боги, крім Аллага, то [небеса і земля] зруйнувалися б. Аллаг, Господь трону, пречистий від того, що Йому приписують!

Його не запитають про те, що Він робить, — запитають їх![CCXXXII] ——— [CCXXXII] Ібн Касір коментує: «Бог запитає Свої творіння про їхні вчинки!»

Невже крім Нього вони беруть собі інших богів? Скажіть: «Наведіть свій доказ! Ось нагадування для тих, хто зі мною, і нагадування для тих, хто був раніше за мене!» Але більшість із них не знає істини. Вони відвертаються![CCXXXIII] ——— [CCXXXIII] Ібн Касір та аль-Багаві вважають, що під «нагадуванням» (зікр) тут мається на увазі Коран, а також писання попередніх громад (Тора, Євангеліє), де проголошується єдинобожжя. Цей варіант перекладу підтверджується й текстом наступного аяту.

Ми не відсилали раніше за тебе жодного посланця, не відкривши йому: «Немає бога, крім Мене! Тож поклоняйтеся Мені!»

Вони говорять: «Милостивий узяв Собі дитину!» Преславний Він! Але ж вони тільки шановані раби.[CCXXXIV] ——— [CCXXXIV] Ідеться про ангелів, яких багатобожники вважали за «дітей Аллага» або й взагалі богами.

Не випереджають Його словом й діють згідно з Його наказом!

Він знає те, що було до них, і те, що буде після них. Заступаються вони лише за тих, ким Він задоволений, а самі тріпочуть від страху перед Ним!

А хто з них скаже: «Я — бог замість Нього», — тому відплатою буде геєна. Так Ми винагороджуємо нечестивців!

Невже не бачать невіруючі, що небеса й земля були єдиним цілим, а Ми роз’єднали їх, і що Ми створили все живе з води? Невже вони не увірують?

І Ми поставили на землі непохитні гори, щоб вона не коливалася під ними, й проклали широкі шляхи, щоб вони мали змогу йти правильним шляхом.

І Ми зробили небо захищеним дахом, але вони відвертаються від Його знамень.

Він — Той, Хто створив ніч, день, сонце й місяць. Усі вони плинуть небосхилом.

Нікому з людей, що жили перед тобою, Ми не дарували безсмертя. Тож невже, якщо ти помреш, вони житимуть вічно?

Кожна душа зазнає смерті. Ми випробовуємо вас злом і добром як спокусою, і до Нас ви повернетесь!

Коли ті, які не вірують, бачать тебе, то тільки насміхаються: «Чи це не той, хто глузував із ваших богів?» Не вірують вони в нагадування Милостивого!

Людина створена нетерплячою. Я покажу вам Свої знамення, тож не квапте Мене!

Вони запитують: «Коли ж станеться обіцяне, якщо ви правдиві?»

Якби невіруючі тільки знали про той час, коли вони не зможуть відвернути вогонь ні від свого обличчя, ні від своєї спини! І ніхто не допоможе їм!

Це станеться несподівано й приголомшить їх. Вони не зможуть цього відвернути й не матимуть відстрочки!

Справді, вже глузували й з тих посланців, які жили раніше за тебе. Тож насмішників вразило те, з чого вони глузували!

Запитай: «Хто захистить вас від Милостивого вночі та вдень?» Але вони відвертаються від нагадування Господа свого!

Або у них є, крім Нас, інші боги, які їх захистять? Вони не здатні допомогти самим собі й ніхто не захистить їх від Нас!

Ми дозволили їм та їхнім батькам насолоджуватися благами, доки триває їхнє життя. Невже вони не бачать, що Ми зменшуємо землю з країв? Невже вони переможуть?[CCXXXV] ——— [CCXXXV] Аль-Багаві та інші тлумачі вважають, що йдеться про перемогу віруючих та відкриття нових земель для ісламу.

Скажи: «Я застерігаю вас одкровенням!» Але глухі не чують заклику, навіть якщо їх застерігають.

А якщо їх торкнеться частина кари Господа твого, то вони неодмінно скажуть: «Горе нам! Ми були несправедливі!»

У День Воскресіння Ми встановимо справедливу вагу й ні з ким не вчинять несправедливо. Коли щось матиме навіть вагу гірчичного зерна, Ми все одно принесемо Його! Достатньо тієї лічби, що в Нас!

Ми дарували Мусі й Гаруну розрізнення, світло й нагадування для богобоязливих,

які потай бояться свого Господа й мають страх перед Часом.

Це — благословенне нагадування, зіслане Нами. Невже ви будете його заперечувати?

Ще раніше Ми дарували Ібрагіму дороговказ, і Ми знали, ким є [Ібрагім].

Ось він сказав своєму батьку та іншим людям: «Що це за образи, яким ви настільки віддані?»

Ті відповіли: «Ми бачили, що наші батьки поклонялися їм!»

Він сказав: «Ви та ваші батьки перебуваєте в справжній омані!»

Ті сказали: «Ти прийшов до нас з істиною чи просто бавишся?»

Він сказав: «Ні! Ваш Господь — Господь небес і землі, Який створив їх. І я — один із тих, хто свідчить про це!

Клянуся Аллагом! Я неодмінно замислю хитрощі проти ваших ідолів, коли ви відвернетесь і підете!»

Він розтрощив усіх ідолів, окрім найбільшого з них, щоб вони могли звернутися до нього.

Вони запитали: «Хто зробив це з нашими богами? Воістину, він — нечестивець!»

Інші сказали: «Ми чули, як один юнак згадував їх. Його звуть Ібрагім!»

Ті сказали: «Приведіть його перед людські очі, нехай вони засвідчать!»

Вони запитали: «Це ти зробив таке з нашими богами, Ібрагіме?»

Він відповів: «Ні, це зробив найбільший із них. Запитайте їх, якщо вони здатні розмовляти!»

Одні з них звернулися до інших і сказали: «Воістину, ви самі — нечестивці!»

Але потім вони знову взялися за своє: «Ти знаєш, що вони не здатні розмовляти!»

[Ібрагім] сказав: «Невже ви поклоняєтеся замість Аллага тому, хто не може ні принести вам користі, ні завдати шкоди?

Гидота — і ви, і те, чому ви поклоняєтеся замість Аллага! Невже ви не розумієте?»[CCXXXVI] ——— [CCXXXVI] Вигук «Уф!» («Мерзота!») — вираз зневаги й презирства.

Ті сказали: «Спаліть його й допоможіть вашим богам, якщо ви спроможні діяти!»

Ми сказали: «О вогню! Будь для Ібрагіма прохолодою і безпекою!»

Вони прагнули заподіяти шкоду, але Ми зробили так, щоб вони втратили більше за всіх.

Ми врятували його та Люта й привели на землю, яку благословили для світів!

І Ми дарували йому Ісхака, а ще Якуба. Ми зробили їх усіх праведниками!

І зробили їх провідниками, які з Нашого дозволу вказують прямий шлях. І Ми відкрили їм, як робити добро, звершувати молитву й давати закят. І вони поклонялися Нам!

А Люту Ми дарували мудрість і знання й врятували його від жителів селища, які робили мерзенні вчинки. Воістину, вони були лихими й розпусними людьми!

Ми ввели його у Свою милість. Воістину, він був одним із праведників!

А Нух закликав Нас іще раніше; Ми відповіли йому й врятували його з родиною від великого смутку.

Ми захистили його від людей, які вважали брехнею Наші знамення. Ці люди були лихими, тож Ми їх усіх утопили!

Дауд і Сулєйман вирішували справу про ниву, яку вночі витоптали чужі вівці. Ми були свідками їхнього суду!

І Ми дали Сулєйману правильне рішення, а обом їм дарували мудрість та знання. І Ми підкорили гори й птахів для того, щоб вони славили Нас разом із Даудом. Так, Ми зробили це![CCXXXVII] ——— [CCXXXVII] «І Ми дали Сулєйману правильне рішення» (досл.: «допомогли зрозуміти») — Аль-Багаві та інші тлумачі коментують це рішення так: власник отари мав відновити знищені посіви, а в цей час власник ниви мав право тримати отару кривдника й користуватися нею. Згодом вони повинні були повернути власність один одному.

Ми навчили його мистецтва виготовлення військових обладунків, щоб ви мали захист від взаємної шкоди. Але хіба ж ви вдячні?

Ми підкорили Сулєйману могутній вітер, який за його наказом дув на благословенну Нами землю. Адже Ми знаємо про кожну річ!

Були серед шайтанів такі, які пірнали для нього у воду й виконували іншу роботу. А Ми стерегли їх!

Ось Айюб закликав до Господа свого: «Воістину, Мене торкнулося лихо, а Ти — Наймилостивіший із милостивих!»

Ми відповіли йому, відвернули те лихо й дарували йому родину його і ще стільки ж — як милість від Нас та нагадування для тих, хто поклоняється!

Ісмаїль, Ідріс, Зуль-Кіфль — усі вони були з терплячих!

І Ми ввели їх до Нашої милості. Воістину, вони були праведниками!

Ось Зун-Нун пішов розгніваний і думав, що Ми не здолаємо його, але в темряві він заголосив: «Немає бога, крім Тебе! Преславний Ти! Воістину, я був несправедливим!»[CCXXXVIII] ——— [CCXXXVIII] Зун-Нун (досл. «той, що з рибою») — ідеться про Юнуса (Йону), який опинився в череві великої риби.

Ми відповіли йому та врятували від розпачу. Так Ми рятуємо віруючих!

Ось Закарія закликав до Господа свого: «Господи! Не залишай мене самотнім, адже Ти — найкращій зі спадкоємців!»

Ми відповіли йому й дарували Ях’ю, зробивши його дружину спроможною на це. Вони поспішали робити добро, кликали Нас із надією та страхом. І вони були перед Нами смиренними!

Та, яка зберегла цноту лона свого, — Ми вдихнули в неї від нашого Духу, зробивши її саму та її сина знаменням для світів!

Воістину, ця ваша громада — громада єдина! А Я — Ваш Господь, тож поклоняйтесь Мені![CCXXXIX] ——— [CCXXXIX] Вислів «єдина громада» більшість тлумачів розуміє як «єдина релігія». Наприклад, ібн Касір із посиланням на ібн Аббаса, Муджагіда, Саїда бін Джубайра та Абд ар-Рахмана бін Зайда бін Асляма пише: «Ваша релігія — релігія єдина».

Хоч [люди] й розділилися між собою, усі вони повернуться до Нас!

Зусиль того, хто робив добрі вчинки й був віруючим, не відкинуть. Це все Ми запишемо йому!

Не дозволено повернутися сюди мешканцям селищ, яких Ми винищили,

доки не відкриють шлях Яджуджу й Маджуджу, які рушать униз із кожного пагорбу!

Наблизиться час правдивої обіцянки, й погляди тих, які не вірують, застигнуть: «Горе нам! Ми були неуважними до цього! Так, ми були несправедливими!»

І ви, й те, чому ви поклонялися замість Аллага, буде паливом для геєни, до якої ви увійдете!

Якби вони справді були богами, то не ввійшли б туди. Але вони будуть там вічно!

Вони будуть стогнати, але нічого не почують!

А ті, кому Ми попередньо дарували найкраще, опиняться далеко від геєни!

Вони не почують найменшого звуку її, вічно будуть серед того, що побажають!

Великий жах не засмутить їх, а ангели зустрінуть їх так: «Ось День, який вам обіцяли!»

Того Дня Ми згорнемо небо так, як згортають сувої для письма. Ми повторимо творіння так, як почали його вперше, що вже було обіцяно. Воістину, Ми зробимо це!

Ми вже записали у Псалтирі, після нагадування, що землю успадкують Наші праведні раби.[CCXL] ——— [CCXL] Більшість тлумачів розуміє під «нагадуванням» (зікр) небесну «Захищену Скрижаль» («аль-лаух аль-махфуз»). Згідно з іншими коментарями мається на увазі Таурат (Тора), поява якої передувала Псалтирю.

Воістину, це — послання для людей, які поклоняються!

Ми відіслали тебе тільки як милість для світів.

Скажи: «Мені лише відкрито, що ваш Бог — Бог єдиний! Невже ви не станете покірними [Йому]»?

А якщо вони відвернуться, то скажи так: «Я однаково проголошую це всім вам. Я не знаю, близько чи далеко ще до обіцяного вам!

Це Він знає про слова, які промовляють уголос, і знає про те, що ви приховуєте!

Я не знаю, можливо, це — спокуса для вас і насолода благами до певного часу».

Сказав [Мухаммад]: «Господи! Розсуди нас справедливо! У нашого Милостивого Господа треба шукати допомоги проти того, що про Нього вигадують!»