Ukraynaca Meal — Dr. Mihaylo Yakuboviç — Naziat 79:1 – Nas 114:6

Клянуся тими, що висмикують силоміць!

Клянуся тими, що дістають ніжно,

клянуся тими, що пливуть плинно,

клянуся тими, що випереджають стрімко,

і тими, що виконують накази![CDLXV] ——— [CDLXV] Як свідчать тлумачі, йдеться про ангелів, які відділяють душі від тіл.

У День той здригнеться те, що здригається,

піде слідом за ним ще одне,

серця у День той затремтять,

погляди впадуть додолу.

Говорять вони: «Невже ми станемо такими, як були,

після того, як будемо кістками тлінними?»

Сказали вони: «Якщо це так, то це повернення зі збитком!»

Та ось лише один глас –

і вони опиняться на поверхні землі.

Чи дійшла до тебе розповідь про Мусу?

Коли Господь закликав його в священній долині Тува:

«Йди до Фірауна, бо, воістину, порушив він!

І скажи: «Чи не слід тобі очиститись?

Я вкажу тобі шлях до Господа твого, тож станеш ти богобоязливим!»

[Муса] показав йому велике знамення.

Але той відкинув його та не послухався.

А потім відвернувся, поспішаючи.

І зібравши натовп, закликав до нього,

кажучи: «Я — Господь ваш всевишній!»

Тож покарав його Аллаг в житті наступному та нинішньому!

Воістину, в цьому приклад для богобоязливих.

Вас важче створити чи небо? Збудував Він його,

підняв схили та зрівняв його,

зробив темним його вночі й вивів світанок!

І землю після цього простер Він,

вивів з неї воду й пасовиська.

І гори ствердив Він

на користь вам і худобі вашій!

Тож коли прийде лихо велике,

в День той згадає людина, в чому поспішала вона.

І покажуть пекло тим, хто бачить,

а тому, хто порушував,

і віддавав перевагу життю нинішньому,

тому, воістину, пекло буде притулком!

А тому, хто боявся постати перед Господом своїм і утримував себе від пристрастей,

тому, воістину, рай буде притулком!

Запитують тебе про Час той: «Коли настане він?»

Та навіщо тобі згадувати про це?

Лише Господь твій знає про Час!

Воістину, ти — лише застерігач для тих, хто боїться його!

У День, коли побачать вони Час той, буде їм здаватися, що пробули вони лише вечір чи ранок.

Насупився та відвернувся він,

бо підійшов до нього сліпий.

А звідки тобі знати, можливо, очистився б він?

Чи запам’ятав би наставництво, і воно було б корисне йому.

А тому, хто багатий,

ти йому приділяєш увагу.

Хоча не тобі відповідати за те, що не очиститься він.

А хто приходить до тебе, поспішаючи,

та ще й з острахом,

то ти нехтуєш ним!

Та ж ні! Воістину, це — нагадування!

І хто бажає, той згадає його.

У сувоях шанованих,

піднесених і пречистих,

у руках писарів,

шляхетних і праведних!

Хай згине людина! Яка ж невдячна вона!

З чого створив Він її?

З краплі сім’я створив Він її та розмірив.

Потім полегшив Він шлях її,

згодом зробив її мертвою і поховав її,

потім, коли побажає, воскресить її!

Та ж ні! Не виконує вона того, що наказав Він їй!

Хай погляне людина на їжу свою!

Проливаємо Ми дощі зливами,

потім розколюємо Ми землю тріщинами

і пророщуємо на ній зерно,

виноград і трави,

і оливи, і пальми,

і сади густі,

і плоди, і пасовиська –

на користь вам і худобі вашій!

І коли пролунає глас,

у День той чоловік покине свого брата,

і матір, і батька,

і дружину свою, і дітей своїх;

у кожної людини в той День своя справа, яка цілком захопить її.

Обличчя одних у той День будуть сяяти,

сміючись та радіючи,

а на обличчі інших у День той буде пил,

який вкриє їх чорнотою.

Оце вони — невіруючі нечестивці!

Коли сонце згорнеться,

коли зірки посиплються,

і коли гори зрушаться,

і коли верблюдиці на десятому місяці вагітності залишаться без нагляду,

і коли дикі звірі зберуться,

і коли моря запалають,

і коли душі з’єднаються,

коли поховану живцем запитають,

за який гріх її вбили;[CDLXVI] ——— [CDLXVI] Мається на увазі звичка доісламських часів, коли новонароджених дівчат закопували живцем у землю. Коран однозначно заборонив таку практику й засудив як великий гріх.

і коли сувої розгорнуться,

і коли небо буде зірване,

і коли пекло запалає,

і коли рай наблизиться –

дізнається душа, що приготувала собі вона!

Та ж ні! Клянуся світилами відступаючими,

що швидко плинуть і зникають!

І ніччю, що розсіюється,

і світанком, коли займається він.

Воістину, це — слова посланця шляхетного!

Володаря сили біля Володаря трону, могутнього,

якому коряться, вірному![CDLXVII] ——— [CDLXVII] У цих аятах йдеться про ангела Джібріля, мир йому.

І що ваш товариш не божевільний,

істинно, бачив він його на небосхилі ясному!

І що він не скупиться на розповіді про потаємне,

і що це — не слова проклятого шайтана.

Та куди ж ви йдете?

Воістину, це лише нагадування світам,

тим з-посеред вас, хто бажає йти прямим шляхом.

Але не побажаєте ви цього, якщо не побажає Аллаг, Господь світів!

Коли небо розколеться,

і коли зорі посиплються,

і коли моря зіллються,

і коли могили перекинуться –

дізнається душа, що вона зробила й чого не зробила.

О людино! Що ж спокусило тебе щодо Господа твого Щедрого,

Який створив тебе й розмірив образ твій, і впорядкував тебе

в такому вигляді, в якому побажав Господь твій?

Але ж ні! Ви все ж заперечуєте Суд!

Та, воістину, над вами є наглядачі –

благородні писарі,

які знають те, що ви робите!

Воістину, праведники опиняться у блаженстві!

А грішники, воістину, опиняться у пеклі!

Увійдуть вони туди в Судний День!

І не зможуть вони уникнути цього!

Звідки тобі знати про те, що таке Судний День?

І ще раз: звідки тобі знати про те, що таке Судний День?

Це — День, коли жодна душа не зможе допомогти іншій, а рішення в той День буде належати Аллагу!

Лихо тим, що міряють неправдиво!

Беручи сповна, коли відмірюють люди їм!

А коли самі міряють або зважують, то завдають збитків іншим!

Хіба не думають вони, що воскреснуть?

У День великий,

День, коли постануть люди перед Господом світів!

Але ж ні! Воістину, книга нечестивців знаходиться в сіджжіні!

А звідки тобі знати, що таке сіджжін?

Це — книга написана.

Горе в той День тим, які не визнають –

які не визнають Судного Дня!

Не визнає його лише всілякий злочинець, грішник!

Коли читають йому Наші знамення, говорить він: «Казки давніх!»

Але ж ні! Вкриті їхні серця тим, що вони чинять!

У той День будуть вони віддаленими від Господа свого!

І потім неодмінно ввійдуть до пекла.

А після того скажуть їм: «Ось те, що ви заперечували»!

Та ж ні! Воістину, книга праведників знаходиться в ілліюні!

А звідки тобі знати, що таке ілліюн?

Це — книга написана.

Свідчать про неї наближені!

Воістину, праведники будуть щасливими,

лежачи на ложах, споглядаючи.

На обличчях їхніх побачиш ти світло блаженства.

Напувати їх будуть витриманим вином,

до якого доданий мускус. Нехай же змагаються заради цього!

Змішане вино з таснімом,

звідки п’ють наближені!

Воістину, ті, які чинять гріх, насміхалися над тими, які увірували.

І коли проходили повз них, то підморгували одне одному.

Коли ж поверталися вони до своїх сімей, то глузували з віруючих,

а побачивши їх, говорили вони: «Воістину, ці — заблукали»!

Але ж не були вони відіслані до них наглядачами!

У День той будуть сміятися віруючі з невіруючих,

лежачи на ложах, споглядаючи!

Хіба не відплатять невіруючим за те, що робили вони?

Коли небо розірветься,

і слухатиметься Господа свого як слід,

і коли земля розтягнеться,

і виверне з себе те, що в ній є, та й спорожніє,

і слухатиметься Господа свого як слід!

О людино! Воістину, ти наполегливо прагнеш до Господа свого, тож зустрінеш Його!

І той, кому дана буде книга його в праву руку,

отримає розрахунок легкий.

Повернеться він до родини своєї, радіючи!

А той же, кому дана буде книга його з-за спини,

буде накликати собі погибель

і ввійде у вогняне полум’я.

Він радів, будучи з родиною своєю,

і, воістину, вважав, що не повернеться.

Але ж, воістину, Господь його спостерігав за ним!

Ні! Клянуся вечірньою зорею,

і ніччю, і тим, що обіймає вона,

і місяцем, коли повний він,

що ви будете переходити з одного стану в інший!

То чому ж вони не увірують?

І коли читають їм Коран, не вклоняються низько?

Та ж ні! Ті, які не вірують, вважають його брехнею!

Та Аллаг краще знає те, що приховують вони!

Тож порадуй їх карою болісною!

Окрім тих, які увірували та чинили добрі справи, їм — нагорода невичерпна!

Клянуся небом, володарем сузір’їв,

клянуся Днем обіцяним,

клянуся свідком і засвідченим!

Нехай згинуть зібрані біля рову,

вогняного, розпеченого паливом,

коли всілися вони біля нього,

будучи свідками того, як вони чинять з віруючими.

І вони мстилися їм лише за те, що ті увірували в Аллага, Великого, Хвалимого!

Якому належить влада над небесами й землею, й Аллаг — усьому сущому Свідок!

Воістину, тим, які сіяли смуту проти віруючих, чоловіків і жінок, а потім не покаялись, їм кара геєною, їм кара вогняна.

Воістину, тим, які увірували та чинили добрі справи, їм сади, де течуть ріки. Це — успіх великий!

Воістину, кара Господа твого сувора!

Воістину, Він починає та повторює.

І Він — Прощаючий, Люблячий,

Володар трону, Преславний!

Чинить Він так, як воліє того.

Чи дійшла до тебе розповідь про війська

Фірауна та самудитів?

Хоча невіруючі й заперечують це,

та Аллаг охоплює їх звідусіль!

А це — преславний Коран,

який міститься у Скрижалі Захищеній.

Клянуся небом і подорожнім!

Звідки тобі знати, хто такий подорожній?

Це — зірка сяюча.

І немає душі, поряд з якою не було би сторожа!

Хай погляне людина, з чого вона створена!

Створена з рідини, що ллється,

яка виходить з-поміж хребта й грудей.

Воістину, Він здатний повернути її!

У той День будуть випробувані таємниці,

тож не буде в людини ні сили, ні помічника!

Клянуся небом, яке поновлює дощі,

клянуся землею, яка розколюється,

що це — слово розрізнювальне!

Воно не є розвагою!

Вони замислюють хитрощі,

та Я теж замислюю хитрощі,

тож дай невіруючим відстрочку недовгу!

Прославляй ім’я Господа твого Всевишнього,

Який створив та розмірив,

Який передвизначив, вказав шлях,

Який зростив пасовиська,

зробивши їх потім сухими та почорнілими.

Ми дамо тобі прочитати Коран, і ти не забудеш нічого,

окрім того, що забажає Аллаг. Він знає відкрите й таємне.

Ми полегшимо тобі шлях до найлегшого,

тож нагадуй людям, якщо нагадування допоможе!

Згадає ж той, хто богобоязливий!

А відвернеться ж той найнещасніший,

який увійде в вогонь найбільший!

І після того й не помре він там, і не буде жити!

Виграв той, хто очистився,

згадував свого Господа й молився!

Але ж ви віддаєте перевагу життю земному,

хоча життя наступне — краще й вічне.

Воістину, це міститься в сувоях давніх,

сувоях Ібрагіма й Муси.

Чи дійшла до тебе розповідь про покриваюче?

Обличчя одні в той День принижені,

виснажені, втомлені,

увійдуть вони в пекельний вогонь,

і напуватимуть їх із джерела киплячого,

не буде їм там їжі, крім як колючок,

від яких не товстіють, і не вгамовують голоду.

Обличчя інших в День той радісні,

стараннями своїми вдоволені,

в садах найвищих!

Не почують вони там пустослів’я,

там — джерело проточне,

там — ложа піднесені,

чаші розставлені,

подушки розкладені,

килими розіслані.

Та невже ж вони не поглянуть на верблюдів — як створені вони?

І на небо — як піднесено воно?

І на гори — як зведені вони?

І на землю — як простерта вона?

Нагадуй же, бо ти — нагадувач!

І ти не маєш влади над ними!

А тих, хто відвернувся і не вірував,

Аллаг скарає найбільшою карою!

Воістину, до Нас повернуться вони!

Потім Нам належатиме розрахунок з ними!

Клянуся світанковою зорею!

Клянуся десятьма ночами!

Клянуся парним і непарним!

Клянуся ніччю, коли минає вона!

Чи не достатньо цієї клятви для людини розумної?

Невже не бачив ти, як учинив Господь твій з адитами?

З Ірамом, володарем колонад,

подібних яким не було створено в усіх землях?

З самудитами, які розсікали скелі в долинах?

З Фірауном, володарем списів?

Вони порушували дозволене на землях

і збільшували на них безчестя.

Тож пролив на них Господь твій суворість кари Своєї!

Воістину, Господь твій — на варті!

Коли випробовує людину Господь її, пошановуючи та наділяючи благами, то вона говорить: «Господь мій».

І коли випробовує Він її, обмежуючи їй блага Свої, то говорить вона: «Господь мій принизив мене!»

Та ж ні! Це ви самі не шануєте сиріт!

І не закликаєте одне одного нагодувати бідняка,

жадібно поглинаєте спадок

і любите багатство любов’ю сильною!

Та ж ні! Коли розсиплеться земля на порох,

і прийде Господь твій з ангелами, що стануть лавами —

наблизять у День той геєну! І в той День згадає людина! Але ж навіщо їй згадка та?

І скаже вона: «О, якби я ще раніше підготувалась до життя свого майбутнього!»

Тож у День той ніхто не скарає так, як скарає Він!

І не скує ніхто так, як скує Він!

О ти, душе, що заспокоїлася!

Повернися до Господа твого, отримавши вдоволення та милість!

І ввійди до рабів Моїх! Увійди до раю Мого!

І увійди до раю Мого!

Клянуся цим містом!

А ти — мешканець цього міста.

Клянуся пращуром і тим, кого він породив!

Істинно, створили Ми людину, обтяживши її!

Невже думає вона, що ніхто не переможе її?

Говорить вона: «Витратила я багатство незмірне»!

Невже думає вона, що ніхто не бачив її?

Хіба не створили Ми її володарем двох очей,

язика та вуст?

Хіба Ми не вказали їй на дві вершини?

Та не стала вона долати перешкоди!

Звідки тобі знати, що таке перешкоди?

Це — звільнити раба,

нагодувати в день голоду

сироту з-посеред родичів

чи пригнобленого скрутою.

А після цього бути серед тих, які увірували й заповідали одне одному терпіння, заповідали одне одному милосердя!

Це — люди, які праворуч.

А ті, які не увірували в знамення Наші, вони — люди, які ліворуч.

Оточені вони будуть вогнем!

Клянуся сонцем і світлом його,

клянуся місяцем, коли плине він за ним,

клянуся днем, коли воно освітлює його,

клянуся ніччю, коли накриває вона його!

Клянуся небом і Тим, Хто збудував його,

клянуся землею і Тим, Хто розіслав її,

клянуся душею і Тим, Хто розмірив її,

і відкрив їй грішність і праведність її!

Істинно, здобув успіх той, хто очистив її!

Істинно, зазнав втрат той, хто пошкодив її!

Відкинули самудити посланця через безчестя свої,

коли підвівся найнещасніший серед них.

А сказав їм посланець Аллага: «Бережіть верблюдицю Аллага та питво її!»

Але не послухали вони його та й підрізали жили її. Тож знищив їх Господь за гріхи їхні, зрівнявши карою всіх!

І не боявся Він наслідків цього!

Клянуся ніччю, коли вона вкриває!

Клянуся днем, коли він сяє!

Клянуся Тим, Хто створив чоловіка та жінку!

Воістину, ваші бажання різні!

Тому, хто жертвував і був богобоязливим,

і визнавав найкраще —

тому полегшимо Ми шлях до найлегшого!

А тому, хто був скупим і думав, що не потребує нічого,

а найкраще вважав брехнею —

тому полегшимо Ми шлях до найтяжчого!

Не допоможе йому багатство його, коли буде скинутий він!

Воістину, Нам належить вказувати прямий шлях

і Нам належить останнє й перше!

Я попередив вас про палаючий вогонь,

увійде в нього той найнещасніший,

який вважає правду за оману та відвертається.

Віддаленим від полум’я буде богобоязливий,

який дає свій статок для очищення,

не бажаючи за це нічого ні від кого,

а лише прагнучи до лику свого Всевишнього Господа.

І він буде вдоволений!

Клянуся ранком,

клянуся ніччю, коли густішає вона,

що не залишив тебе Господь твій і не зненавидів тебе.

І, воістину, майбутнє для тебе краще за минуле!

І, воістину, скоро наділить тебе Господь твій, тож будеш вдоволений ти!

Хіба не знайшов Він тебе сиротою, і хіба не прихистив?

І хіба не знайшов Він тебе заблуканим, і хіба не повів прямим шляхом?

І хіба не знайшов тебе бідним, і хіба не збагатив?

Тож не утискай сироту,

і не проганяй бідняка!

І про блага Господа свого сповіщай!

Чи не розкрили Ми тобі серце твоє,

і не зняли Ми з тебе ношу твою,

яка обтяжувала спину твою?

Чи не піднесли Ми згадку про тебе?

Бо ж, воістину, після труднощів настає полегшення!

Воістину, після труднощів настає полегшення!

Тож коли звільнишся — дій!

І до Господа свого звернись!

Клянуся смоківницею і оливою,

клянуся горою Сінай,

клянуся цим містом надійним!

Ми створили людину в найкращій подобі.

Потім Ми скинемо її в найнижче з найнижчого,

окрім тих, які увірували й творили добрі справи; чекає на них невичерпна винагорода!

Хто ж після цього змушує тебе відкидати Суд?

Хіба Аллаг — не Наймудріший Суддя?

Читай! Ім’ям Господа твого, Який створив,

створив людину зі згустку крові!

Читай! І Господь твій — Найщедріший,

Який навчив письма пером.

Навчив людину того, чого вона не знала.

Але ж ні! Порушує людина межі,

коли здається їй, що вона не потребує нічого.

Воістину, до Господа твого повернення!

Чи бачив ти того, який заважає

рабу Нашому молитися?

Як ти вважаєш — а раптом він був на праведному шляху

та закликав до богобоязливості?

Як ти вважаєш — а якщо він сприйняв правду за оману та й відвернувся,

то чи не знав він, що Аллаг бачить його?

Але ж ні! Якщо він не зупиниться, Ми схопимо його за чуб,

чуб брехливий, грішний!

Нехай кличе своїх захисників!

Ми ж покличемо вартових пекла!

Але ж ні, не корися йому, а вклонися низько Господу й наближайся до Нього!

Воістину, зіслали Ми його в Ніч Величності.

А звідки тобі знати, що таке Ніч Величності?

Ніч Величності краща за тисячу місяців!

Сходять під час неї ангели й Дух з дозволу Господа їхнього, щоб виконати всі накази.

Вона є мирною до настання зорі.

Не відмовилися від невір’я ті з людей Писання й багатобожників, які не увірували, поки не прийшов до них ясний доказ –

Посланець від Аллага, який читає пречисті сувої.

У них містяться правдиві писання.

Ті ж, кому було дано Писання, розійшлися одне з одним, після того, як прийшов до них ясний доказ.

А їм не було ніякого наказу, окрім поклоніння Аллагу, щирого служіння Йому, молитви та сплати закяту — ось правильна релігія!

Воістину, ті з людей Писання й багатобожників, які не увірували, опиняться у вогні геєни, де будуть вічно. Вони — найгірші з творінь.

Воістину, ті, які увірували й творили добрі справи, вони — найкращі з творінь.

Нагорода їм у їхнього Господа — сади вічності, в яких течуть ріки. Вони будуть там вічно. Аллаг буде задоволений ними, а вони будуть задоволені Ним. Це — для тих, які бояться свого Господа!

Коли струснеться земля, здригаючись,

і виштовхне з себе те, що в ній є,

то спитає людина: «Що сталося з нею?»

У той День земля розповість усе, що відомо їй,

бо ж Господь твій відкрив їй те!

У той День люди вийдуть з могил юрбами, щоб побачити свої вчинки.

Хто зробив добра на вагу порошинки — побачить його!

Хто зробив зла на вагу порошинки — побачить його!

Клянуся тими, що скачуть захекані,

і вибивають іскри,

і нападають удосвіта,

і підіймають хмари пилу,

і вриваються в натовп![CDLXVIII] ——— [CDLXVIII] Як вважають тлумачі, йдеться про бойових коней.

Воістину, невдячна людина перед Господом своїм!

І, воістину, вона сама тому свідок!

І, воістину, вона надто сильно полюбляє блага!

Хіба не знає вона, що коли воскресять тих, хто в могилах,

і коли стане відомим те, що в серцях,

воістину, в той День Господь твій буде знати все про них?

Лихо!

Що ж таке лихо?

І звідки знати тобі, що таке лихо?

Це — День, коли люди розсіються, наче метелики.

А гори будуть схожі на вовну розчесану.

Тоді той, чия чаша на терезах буде важкою –

отримає він життя, сповнене задоволення.

А той, чия чаша на терезах буде легкою –

притулком його буде прірва.

А звідки знати тобі, що це таке?

Це — вогонь палаючий.

Вабить вас жадоба до примноження!

Поки не підете ви в могилу.

Та ж ні! Скоро дізнаєтеся ви!

І ще раз, ні! Скоро дізнаєтеся ви!

Та ж ні! Якби ж знали ви знанням достеменним,

що справді побачите ви пекло!

І ще раз — побачите ви його поглядом достеменним!

У той День вас запитають про земні насолоди!

Клянуся часом!

Воістину, людина зазнає збитків!

Окрім тих, які увірували, творили добрі справи, заповідали одне одному істину, заповідали одне одному терпіння!

Горе кожному насмішнику, наклепнику!

Який зібрав багатство та підрахував його!

Думає він, що багатство зробить його безсмертним.

Але ж ні! Істинно, буде він вкинутий у розтрощуюче!

А звідки тобі знати, що це — розтрощуюче?

Це — вогонь Аллага розпалений,

який здіймається над серцями.

Воістину, він зімкнеться над ними

на ланцюгах простягнутих.

Чи бачив ти, як вчинив Господь твій з власниками слона?[CDLXIX] ——— [CDLXIX] Мова про похід єменського царя Абраги проти Мекки. У війську єменців був слон.

Чи Він не зробив їхні хитрощі невдалими?

І наслав на них птахів зграями!

Кидали вони в них каміння з обпаленої глини.

І зробив Він їх подібними до ниви сточеної!

Заради єднання курайшитів —

єднання під час подорожей, влітку та взимку.

Нехай же вони поклоняються Господу цього Дому![CDLXX] ——— [CDLXX] Йдеться про Каабу.

Адже Він нагодував їх у голодний час і позбавив страху.

Чи бачив ти того, хто заперечує Суд?

Та це ж той, хто проганяє сироту

і не закликає нагодувати бідного!

Лихо ж тим, які моляться,

але ставляться до молитов своїх недбало,

які роблять все лише напоказ

і відмовляються давати милостиню.

Воістину, дарували Ми тобі достаток!

Тож молися Господу своєму та жертвуй!

Воістину, той, хто ненавидить тебе — сам безплідний!

Скажи: «О ви, невіруючі!

Я не поклоняюся тому, чому поклоняєтеся ви,

а ви не поклоняєтесь тому, чому я поклоняюся!

Я не поклоняюся так, як поклоняєтеся ви,

а ви не будете поклонятися так, як буду поклонятись я,[CDLXXI] ——— [CDLXXI] Як свідчать тафсіри, «ви» тут стосується конкретних осіб, адже Господь знав, що вони ніколи не увірують.

вам — ваша віра, а мені — моя!»

Коли прийде допомога Аллага та перемога,

і ти побачиш, що люди приймають релігію Аллага натовпами,

то прослав хвалою Господа свого та благай у Нього прощення; воістину, Він — Приймаючий каяття!

Нехай згинуть руки Абу Лягаба й він сам!

Ні багатство його, ні статки його не допоможуть йому.

Увійде він у вогонь палаючий,

а дружина його буде носити дрова!

А на її шиї — мотузка з волокон пальмових![CDLXXII] ——— [CDLXXII] Абу Лягаб був дядьком Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага!), але, незважаючи на родинні зв’язки, вороже ставився до ісламу.

Скажи: «Він — Аллаг — Єдиний,

Аллаг — Той, до Кого прагнуть,

не народив і не був народжений,

і ніхто не був рівним Йому!»

Скажи: «Шукаю захисту в Господа світанкової зорі

від зла Його творінь,

і від зла темряви, коли вона настає,

і від зла чарівниць, що дмухають на вузли,

і від зла заздрісника, коли він заздрить».

Скажи: «Шукаю захисту в Господа людей,

Володаря людей,

Бога людей,

від зла спокусника зникаючого,

який зваблює серця людей,

від зла джинів і людей».